Збитки УЗ у сфері пасажирських перевезень зросли до 22 млрд грн: експерти запропонували вихід

У чому причина

Через падіння вантажної бази УЗ більше не може покривати шкоду пасажирського сегмента за рахунок вантажоперевезень, що створює ризик операційного розриву між доходами та видатками.

Який вихід?

Виходом для компанії є перехід до моделі PSO (Public Service Obligation), коли держава або місцева влада замовляє соціально значущі маршрути та компенсує різницю між тарифом та собівартістю.

За словами заступника міністра розвитку громад та територій Олексія Балести, відповідний експериментальний проект планується подати найближчим часом.

За оцінками експертів, обсяг компенсацій у рамках повноцінної моделі PSO може становити 20-40 млрд. грн. на рік з урахуванням збитків інфраструктури та потреби у оновленні рухомого складу.

Скорочення вантажних перевезень та зростання пасажиропотоку

За даними галузевих експертів, обсяги вантажних перевезень з початку повномасштабного вторгнення скоротилися зі 175 млн. тонн 2024 року до 161 млн. тонн 2025-го. У таких умовах традиційна практика крос-субсидування стала економічно невиправданою.

Тим часом пасажиропотік зростає: у 2025 році потягами далекого сполучення перевезено 28 млн пасажирів – більше, ніж у довоєнному 2021 році. Проте збитки сегменту також зростають: понад 18 млрд. грн. 2024 року, понад 22 млрд. грн. 2025-го. За прогнозами, у 2026 році вони становитимуть 25 млрд грн.

Балеста раніше зазначав, що якщо держава встановлює соціально орієнтовані тарифи, вона має компенсувати перевізнику різницю. Водночас, пропозиція парламентського комітету виділити 26 млрд грн на підтримку пасажирського сектора не була врахована у повному обсязі – цього року передбачено 16 млрд грн із резервного фонду.

Експерти зазначають: без системної державної підтримки пасажирські перевезення не матимуть змоги працювати стабільно. “Забезпечення доступних перевезень – це форма реалізації конституційних прав громадян”, – каже доктор технічних наук Олександр Красноштан.