Якщо Україна не погодиться на передачу ПН, ми втратимо 5% ВВП, – експерт

Продукція, що підпадає під CBAM, має велике значення для української економіки, особливо після повномасштабного вторгнення Росії, коли ЄС став основним торговим партнером України, нагадав експерт. У 2023 році експорт продукції СВАМ до ЄС склав $3,6 млрд, що становить 15,4% від загального експорту до ЄС та 9,9% від усього українського експорту.

“Економічне моделювання показує, що введення ціни на викиди вуглекислого газу негативно вплине на українську економіку. У 2026 році ВВП України скоротиться на 4,8%, експорт до ЄС – на 7,8%, а виробництво скоротиться на 13,1%. Податкові надходження зменшаться на $2,8 млрд, буде втрачено 73,1 тис. робочих місць. Вже в 2030 році СВАМ може призвести до зниження ВВП на 5,3%», – сказав Гужва.

Він зазначив, що у 2023 році до ЄС було експортовано 78,3% електроенергії, 80,7% алюмінію, 82,5% чорних металів, 86,5% цементу та 90% добрив. Однак вартість викидів вуглекислого газу в ЄС є найвищою в світі, і з 2026 року українські експортери можуть зіткнутися зі значними труднощами з доступом на ринок ЄС.

У зв’язку з цим доцільно застосувати до України виняток із фінансової складової СВАМ. Відповідно до Регламенту ЄС про впровадження EMS (це частина 7 статті 30), це можливо у разі непередбачуваних та руйнівних подій. Зокрема, доречним може бути компроміс, згідно з яким протягом перших п’яти років імпортери з ЄС не будуть зобов’язані купувати сертифікати СВАМ при імпорті української продукції», – переконаний експерт.

Натомість, за його словами, українські експортери продовжуватимуть надавати інформацію про викиди парникових газів без стягнення плати. Також важливо домовитися з ЄС про взаємне визнання результатів верифікації звітів про викиди.
Виключення України з ЄТС також має ґрунтуватися на запровадженні в Україні національної системи торгівлі викидами та спільної з ЄС ЄТС щодо третіх країн, підкреслив Гужва.

“Зрештою, нам не уникнути екологічної модернізації, тому перспективним рішенням є фінансова допомога ЄС для реконструкції та модернізації української промисловості. В першу чергу зусилля мають бути зосереджені на розвитку “зеленої” металургії, виробництві прямих відновлень із залізної руди, використанні біоетанолу замість нафтопродуктів, а також створенні виробництва “зелених добрив” на основі “зеленого” аміаку та Це збільшить інвестиції в Україну та допоможе ЄС вивести свої інновації на зовнішній ринок, сприяючи переходу до вуглецевої нейтральної Європи до 2050 року», – підсумував експерт.

Питання SWAM має резонанс і на міжнародному рівні. Зокрема, Російська Федерація ініціювала консультації в рамках СОТ, кидаючи виклик CBAM і системі торгівлі викидами ЄС. Експерт Гужва вважає, що цей крок має стати ще одним аргументом ЄС на підтримку України.

“Щоб зняти це питання з порядку денного, Євросоюз повинен запровадити санкції щодо імпорту ряду російських товарів, зокрема аміаку, азотних добрив, чавуну, сталевих напівфабрикатів, труб і алюмінію. Незважаючи на повномасштабну війну, Росія продовжує постачати ці товари в ЄС. Також необхідно ініціювати виключення РФ із СОТ як країни-агресора, яка не повинна приєднуватися до жодної цивілізованої країни”. організації”, – підкреслив він.

Нагадаємо, Politico заявляло, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою вводить податок на викиди вуглецю в ЄТС, через що Україна втрачатиме 1,4 млрд євро щорічно. Але цих втрат можна уникнути, якщо почати переговори з ЄС і отримати пільги, зокрема, відтермінування введення цього мита для українських виробників на час війни.