Відновлення агросектору в Україні потребує перезавантаження: Шуляк назвав стратегії

За її словами, вони безпосередньо впливають на сільське господарство, але не накладаються один на одного. Водночас, за словами Шуляка, необхідно провести інвентаризацію земель, можливостей щодо кадрового потенціалу та проблем галузі, а також створити єдину цифрову карту підтримки.

“Все це є частиною тих успішних практик розвитку агросектору, які використовуються в ЄС. Але їх механічне перенесення у випадку України не спрацює”, – зазначає вона.

Під час панельної дискусії «Розвиток села: радянська утопія чи завдання від ЄС» на саміті «Агро Україна», організованому Всеукраїнським об’єднанням громад спільно з Mercy Corps, парламентарій зазначив, що ряд європейських практик у розвитку агросектору обов’язково потрібно переймати та адаптувати. Зокрема, єдине вікно для суспільства, бізнесу та аграріїв. Слід мати на увазі, що в Європі все працює інакше.

Опис основних стратегій

За словами Шуляка, в Україні є три державні стратегії щодо розвитку регіонів, малого та середнього бізнесу та села. Але замість злагодженої роботи цих документів ми маємо три паралельні колії, які не взаємодіють одна з одною.

“У нас є три стратегії – регіонального розвитку до 2027 року, розвитку села до 2040 року, а також стратегія малого та середнього бізнесу. Але це не оркестр. Це три сольні виступи. Але має бути цілісне звучання, а це означає необхідність інтегрувати ці документи, синхронізувати їх цілі, заходи та оцінювати результати задля ефективної політики розвитку села”, – зазначив Шуляк.

Вона додала, що європейський підхід, який може стати «посібником» для України, базується на єдиному вікні підтримки. Незалежно від того, хто звертається – громада, фермер чи бізнес, він бачить усі доступні інструменти підтримки, приклади виконаних проектів і може обрати найбільш актуальне рішення. Таке єдине цифрове вікно, вважає Шуляк, потрібно створити в Україні.

“Щоб малий фермер чітко розумів, де саме і за які кошти він може отримати підтримку. А громада – які конкретно для цього передбачені механізми”, – пояснила вона.

Водночас парламентарій підкреслив, що європейський досвід розробки цілей розвитку сільських територій може стати адекватною практикою для запозичень. Зокрема, щодо проведення під час нього публічних консультацій.

Під час розробки таких цілей ЄС проводив надзвичайно масштабні публічні консультації, в яких брали участь не лише фермери та представники бізнесу, не лише урядовці, а й наукова спільнота та дослідники, оскільки розвиток інновацій є дуже важливим для розвитку сільських територій», – пояснив Шуляк.

Закон про публічні консультації в Україні

В Україні, додав депутат, нещодавно прийнято закон про громадські консультації, і для того, щоб виробити кращу політику у сфері розвитку села, тепер можна проводити такі публічні консультації, щоб об’єднати, по-перше, всі міністерства, по-друге, бізнес, по-третє, фермерів, науковців тощо.

Водночас Шуляк підкреслив: механічне перенесення європейських практик у випадку України не спрацює. Український контекст потребує адаптації – рішень, що враховують війну та її негативні наслідки для аграрного сектору. Зокрема, надзвичайно великі площі замінованих сільськогосподарських угідь, те, що частина сільськогосподарських угідь перебуває у тимчасовій окупації, а інша частина через різноманітні екологічні фактори вже не може виконувати потрібну функцію.

Особлива увага – інвентарю

За словами Шуляка, багато населених пунктів досі не мають навіть елементарних топографічних карт. Тому першим кроком має стати цифрова карта ресурсів, проблем і потенціалу. Він має стати основою для просторового планування, програм відновлення та конкретних державних рішень. Крім того, необхідно запровадити незалежну оцінку ефективності державних програм підтримки громад та сільського бізнесу: що працює, а що ні.

Можливості місцевого самоврядування

Ще однією проблемою, за її словами, є спроможність місцевої влади. Багато громад просто не готові до реалізації навіть невеликих проектів. Рішення – масштабна просвітницька програма для представників місцевої влади: навчити їх працювати за європейськими стандартами та створити командний підхід замість вертикальних звернень і скарг.

“Село – не менш важлива ланка, тут першочергово виникають проблеми. Якщо зараз не побудувати цю систему – буде пізно. Не через провал стратегії, а через втрату найцінніше – людей, землі, часу”, – резюмувала Олена Шуляк.