Україні потрібна нова система сертифікації підрядників, – Шуляк

Зокрема, йдеться про запровадження цифрових іспитів та анулювання сертифікатів у разі виявлення порушень, а також ліквідацію освітніх монополій, які багато років домінували на ринку.

За її словами, нинішня ситуація свідчить про критичну нестачу дипломованих спеціалістів, здатних відповідати за реалізацію будівельних проектів. Наприклад, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДСБ) лише 375 сертифікованих інженерів-консультантів. З них 60 мають свідоцтво вищої категорії складності і лише 43 мають діючий сертифікат.

Схожа ситуація і з інженерами технічного нагляду. В системі зареєстровано 17 359 дипломованих спеціалістів, але тільки 1 683 мають сертифікат вищої категорії складності, з них 1 521 діючий сертифікат.

«На весь ринок, на проекти, які будуються за участю міжнародних партнерів, на ті, що реалізуються громадами, на проекти державного рівня просто не вистачає людей», – пояснив Шуляк.

Парламентар підкреслив: щоб змінити ситуацію, необхідно «додати повітря» – зробити доступ до професії більш відкритим і чесним. Одним із ключових інструментів для цього є запровадження цифрових іспитів.

“Сьогодні людині потрібно піти в одну конкретну організацію, яка є монополістом. І не в абстрактну організацію, а до конкретних людей. І попросити хорошу оцінку. Ми пропонуємо інший підхід – відкриті цифрові іспити, які неможливо підробити. Це легко реалізувати через Дію чи інші електронні сервіси”, – пояснила вона.

Ще однією важливою проблемою є освітня монополія в системі підвищення кваліфікації. Шуляк навів приклад, коли курси роками викладали члени однієї родини.

“Я ще пам'ятаю часи, коли чоловік, дружина і дочка викладали курси в одній організації. Так точно не повинно бути”, – сказала вона.

На її думку, вищу освіту мають надавати українські ВНЗ, які працюють у сфері будівництва. Відповідальні підрядники повинні мати доступ до якомога більшої кількості курсів, щоб вибрати ті, які, на їхню думку, найкраще підходять для них.

“Це, по суті, є знищення освітньої монополії в цій сфері – залучення до навчального процесу (підвищення кваліфікації) максимальної кількості вищих навчальних закладів. Сьогодні наші університети, які працюють у цій сфері, однозначно можуть бути тим майданчиком, який може надати відповідну кваліфікацію. Свого часу це робили для архітекторів, і це спрацювало”, – зазначив Шуляк.

Третій важливий блок – відповідальність сертифікованих будівельних підрядників, тобто створення прозорої системи сертифікації. Шуляк підкреслив: за останні 30 років держава не позбавила права на діяльність жодного сертифікованого архітектора, інженера-проектувальника чи технічного керівника – навіть у випадках серйозних порушень.

“Ми бачимо будинки-монстри на Подолі, ми бачимо спотворення міського простору, будівництво з порушеннями. Але жодна людина, яка мала посвідчення і була причетна до порушення, не була притягнута до відповідальності”, – сказала вона.

Шуляк підкреслив, що необхідно створити прозору систему анулювання сертифікатів, у тому числі за допомогою цифрових інструментів. Це завдання, на її думку, має стати спільною відповідальністю парламенту, уряду та антикорупційних органів, зокрема НАКС.

“Це виклик – сформувати не тільки законодавство, а й цілу систему, яка запобігатиме зловживанням. Тоді ми не матимемо спотвореного безкарністю обличчя міста”, – підсумував Шуляк.