Україна та США підписали угоду про надра

«Разом із міністром фінансів США Скоттом Бессантом я підписала Угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду відновлення», — сказала вона.

Свириденко також пояснив, що передбачає ця угода:

«Разом зі Сполученими Штатами ми створимо Інвестиційний фонд для відновлення України, який залучить глобальні інвестиції в нашу країну», – йдеться в публікації чиновника.

Крім того, вона представила дисертацію основні положення договору:

Повна власність і контроль залишаються за Україною.

Усі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Українська держава визначає, де і що добувати. «Надра» залишається у власності України – це закріплено угодою.

Рівне партнерство

Фонд створено 50/50. Ми будемо керувати цим фондом разом зі Сполученими Штатами. Жодна сторона не матиме домінуючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.

Національне надбання охороняється

Угода не передбачає змін у процесах приватизації чи управління державними компаніями – вони й надалі належатимуть Україні. Такі компанії, як «Укрнафта» чи «Енергоатом», залишаються державними.

Без боргів

Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал шляхом рівноправної співпраці та інвестицій.

Угода відповідає Конституції і не змінює курсу на євроінтеграцію.

Документ відповідає національному законодавству та не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом для інших глобальних гравців, що з Україною безпечно співпрацювати в довгостроковій перспективі – на десятиліття.

Фонд наповнюватиметься виключно за рахунок доходів від нових ліцензій

Це близько 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів і нафти і газу, які надійдуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або доходи, заплановані в бюджеті, не включаються до Фонду. Угода стосується подальшої стратегічної співпраці.

Законодавчі зміни лише часткові

Для функціонування Фонду передбачені лише зміни до Бюджетного кодексу. Сама Угода має бути ратифікована Верховною Радою.

США допоможуть залучити додаткові інвестиції та технології

Фонд підтримується урядом США через DFC, що допоможе нам залучити інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, ЄС та інших країнах, які підтримують нашу боротьбу з російським ворогом. Передача та розвиток технологій є важливою складовою Угоди, оскільки нам потрібні не лише інвестиції, а й інновації.

Договір передбачає податкові гарантії

Доходи та внески Фонду не оподатковуються ні в США, ні в Україні, що гарантує найкращі результати інвестицій.

Робота Фонду

Свириденко також сказав як буде працювати фонд. За її словами, США роблять свій внесок у Фонд, і окрім прямих коштів, вони «можуть також внести НОВУ допомогу – наприклад, системи ППО для України».

“Україна вносить 50% доходів держбюджету з НОВИХ орендних плат за НОВІ ліцензії на нові майданчики. Крім цього основного, Україна також може зробити додаткові внески, якщо вважає за потрібне. Ми говоримо про співпрацю на десятиліття вперед”, – сказала вона.

Крім того, Фонд інвестує в гірничодобувні та нафтогазові проекти, а також у відповідну інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проекти, на які будуть спрямовані кошти, визначатимуть спільно Україна та США. Важливо, що

Фонд може інвестувати виключно в Україну

“Ми очікуємо, що перші 10 років прибуток і доходи фонду не будуть розподілятися, а можуть тільки інвестуватися в Україну – в нові проекти або реконструкцію. Ці умови будуть обговорюватися додатково”, – сказав Свириденко.

Таким чином, українська сторона створила варіант угоди, який «забезпечує взаємовигідні умови для обох держав».

“Це угода, в якій Сполучені Штати відзначають своє бажання сприяти довгостроковому миру в Україні та визнають внесок, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від свого ядерного арсеналу. Угода, в якій Сполучені Штати відзначають свою відданість українській безпеці, відновленню та відбудові”, – сказав Свириденко.

Фото: міністр фінансів США Скотт Бессент і міністр економіки України Юлія Свириденко (facebook.com/yulia.svyrydenko)

Як виникла ідея і які протиріччя виникли

Як зазначає РБК-Україна, сама ідея укласти угоду про спільне використання надр виникла в рамках “плану перемоги” президента Володимира Зеленського. Він підкреслив, що Україна має значні запаси корисних копалин, у тому числі рідкоземельних металів, на трильйони доларів.

Ці ресурси, як зазначив глава держави, можуть стати основою для відновлення економіки країни та зміцнення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. ​

Як писали західні ЗМІ, цей предмет насправді призначався президенту США Дональду Трампу і мав його зацікавити. Що врешті трапилось? Американський президент швидко підхопив цю тему, але почав розкручувати її у найбільш вигідний для себе спосіб.

Спочатку планувалося підписати рамкову угоду між країнами. Як пояснив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, за яким мала бути укладена угода про створення інвестиційного фонду, куди Україна направлятиме кошти, отримані від продажу своїх надр. Однак через суперечку між Зеленським і Трампом в Овальному кабінеті в лютому ця угода не була укладена.

Наприкінці березня Вашингтон запропонував Києву оновлений варіант угоди. Хоча офіційний зміст документа не оприлюднювався, про це заявив президент України нова угода вже не є рамковоюа повноцінний потребує ратифікації Верховною Радою.

Після цього сторони почали переговори щодо умов співпраці. Водночас у ЗМІ з’явилася інформація про зміст проекту, що викликало жваві дискусії. Зокрема, ажіотаж викликали положення, які нібито надають США доступ до широкого спектру українських природних ресурсів – не лише рідкоземельних елементів, а й газу та нафти.

Джерела також зазначили, що управління фондом інвестицій і реконструкції буде здійснюватися в першу чергу американською стороною. Крім того, згідно з текстом документа, Україна зобов'язується повернути кошти за всю допомогу, отриману від США після початку повномасштабної війни.

Однак нещодавно після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессантом український прем'єр-міністр заявив, що в угоді не буде включатися допомога США, надана Україні до її підписання.

Підписання меморандуму

Проте вже 17 квітня сторони зробили крок до спільної домовленості. Україна та Сполучені Штати Америки підписали меморандумякий фіксує спільні наміри країн укласти масштабну угоду про економічне партнерство. Одним із ключових його елементів є створення Інвестиційного фонду відбудови України.

Меморандум підписали онлайн. З української сторони документ підписала перший віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко, з американської – міністр фінансів США Скотт Бессент.

“Ми готуємося створити Інвестиційний фонд для відновлення України. Відповідна угода відкриє можливості для значних інвестицій, модернізації інфраструктури та взаємовигідного партнерства між Україною та США”, – сказав тоді Свириденко.

Про це зазначив віце-прем'єр сам договір має бути ратифікований Верховною Радою України.

У чому суть підписаної угоди між Україною та США?

Інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на отриманий проект документа повідомляє, що це частина угоди США та Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій у видобуток корисних копалин, енергетику та пов’язані з ними технології в Україні».

Про це, за словами журналістів, йдеться також у тексті У Вашингтоні визнають наміри Києва, щоб угода не суперечила планам України вступити до Євросоюзу.

за винятком, США погодилися, що тільки майбутня військова допомога Україні буде вважатися внеском США до спільного інвестиційного фонду. Щодо останнього, як зазначалося вище, Шмигаль зазначив, що Україна погодилася не включати США в угоду про користування надрами, яку вона отримала перед підписанням.

Оскільки, за даними Bloomberg, адміністрація Трампа наполягала на тому, щоб угода включала прибутки від майбутніх українських інвестиційних проектів, особливо в корисних копалинах та інфраструктурі, як «компенсацію» за військову допомогу, надану з початку повномасштабного вторгнення.