Україна повинна скористатися правом тимчасово відкласти CBAM через війну, – експерт

МДБ, який набуває чинності з 2026 року, вже в перехідний період створює значні ризики для експорту з України енергоємної продукції, зокрема електроенергії та металопродукції, йдеться у зверненні.

У Всеукраїнській енергетичній асамблеї попередили, що автоматичне застосування «податку на викиди вуглецю» може призвести до втрати експортних надходжень, скорочення інвестицій у модернізацію енергосистеми та труднощів із відновленням зруйнованої інфраструктури.

“Асамблея наголошує на необхідності вироблення особливого підходу до впровадження CBAM для українського експорту. Зокрема, вважаємо за доцільне розглянути можливість запровадження механізму відстрочки або перегляду вимог CBAM на період воєнного стану в Україні”, – йдеться у зверненні.

Асамблея посилається на положення статті 30(7) Регламенту (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість вимагати тимчасового пом’якшення вимог CBAM від третіх країн, які постраждали від «непередбачуваних і неспровокованих подій з руйнівними наслідками для економіки та промисловості».

Також зазначають, що таку процедуру Україна ще офіційно не ініціювала.

Учасники Всеукраїнської енергетичної асамблеї звернули особливу увагу на вразливість енергетичної галузі, яка значно постраждала від війни з РФ і не здатна швидко адаптуватися до вимог декарбонізації.

«Наразі підприємства електроенергетики не мають ні технічних, ні фінансових можливостей для впровадження повноцінних заходів з декарбонізації в короткостроковій перспективі», – наголошується в документі.

WEA також зазначає, що значна частина енергетичної інфраструктури зруйнована, зайнята або працює з високим рівнем ризиків.

«Враховуючи надзвичайно складні умови функціонування енергетичного комплексу України, звертаємося до Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, з проханням якнайшвидше розпочати процедуру подання заявки до Європейської Комісії відповідно до ч. 7 ст.