Україна повинна мобілізувати всі ресурси для переміщення екокомітету СВАМ

У контексті запровадження вуглецевого механізму CBAM Україна має мобілізувати всі ресурси – від уряду та Верховної Ради до бізнес-спільноти – щоб відтермінувати його впровадження, оскільки це може бути фатальним для нашої галузі.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заява Народний депутат, голова підкомітету Верховної Ради з питань промислової політики з питань економічного розвитку Муса Магомедов.

«Україна повністю підтримує амбітні цілі ЄС щодо Зеленої угоди та визнає логіку принципу CBAM – «хто більше забруднює, той більше платить». Але для країни, яка вже четвертий рік веде виснажливу війну за своє існування та безпеку всієї Європи, цей інструмент несе не стимули, а ризик повномасштабної економічної катастрофи. Перш за все, нашій галузі зараз потрібен час. Скасування CBAM – це не назавжди, а як мінімум п’ятирічна перспектива. Зволікання – це не преференція, не вигода, це реальний компроміс, який дозволить українським підприємствам адаптуватися та зберегти економічну базу для відновлення країни», – зазначив народний депутат.

Він підкреслив, що Україна має всі правові підстави вимагати відстрочки виконання ПН. Дійсно, згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту ЄС № 2023/956, у разі форс-мажорних обставин, викликаних непередбаченими подіями, держава може отримати виключення з CBAM. Повномасштабне вторгнення до Росії є такою подією, оскільки воно знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн, на які поширюється CBAM – ні Україна, ні вся західна коаліція, попри всі дипломатичні зусилля, не можуть його зупинити.

“На жаль, ми також відповідаємо критерію руйнівних наслідків для економічної та промислової інфраструктури. Згідно з незалежним дослідженням Інституту KSE, прямі економічні збитки України за листопад 2024 року оцінюються в $170 млрд. Енергетичний сектор України зазнав збитків на $14,6 млрд. Загальні втрати в промисловості, будівництві та сфері послуг склали ще $14,4 млрд. Внаслідок війни майже 500 Великі та середні підприємства були знищені або значні збитки як приватні, так і державні. З моменту вимірювання руйнування та збитки тільки зросли», – зазначив Магомедов.

З лютого 2022 року Україна не мала можливості модернізувати виробництво чи реалізувати системну політику декарбонізації. Тим часом вже у 2026 році, з моменту повноцінного запуску CBAM, Україна може втратити $790 млн. А у 2030 році – майже 5 мільярдів доларів, підкреслив нардеп.

“Це цифри, які не просто затьмарюють економічні перспективи – вони ставлять під сумнів майбутню життєздатність української промисловості. Під загрозою понад 70 тисяч робочих місць, $2,8 млрд податкових надходжень і 4,8% ВВП. Це не “нормальна ціна” за зелену трансформацію – це економічна криза на тлі війни і майбутніх складних і дорогих спроб післявоєнної реконструкції”, – підкреслив Магомедов.

Що цьому передувало

Нагадаємо, Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою запроваджує вуглецевий податок SVAM, через який Україна щорічно втрачатиме 1,4 млрд євро.

Але цих втрат можна уникнути, якщо почати переговори з ЄС і отримати переваги, зокрема, відтермінування запровадження цього мита для українських виробників на час війни.

Як повідомлялося, розширення дії транскордонного вуглецевого мита SVAM на Україну призведе до втрати частини ВВП і робочих місць, тому доцільно домовитися з європейцями про відтермінування дії цього мита на нашу продукцію та залучити Європу до відновлення нашої промисловості.

Актуальні та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Джерело