У Раді говорили про нову архітектуру житлової політики в контексті євроінтеграції

Так, йдеться і про компенсацію за зруйноване житло, і про запуск низки механізмів покращення житлових умов тих, хто цього потребує. Для виконання цих показників програмою передбачені конкретні терміни – наступні два роки.

За її словами, програма Ukraine Facility зафіксувала чотири показники ефективності щодо житлової політики. Мова йде про прийняття нового житлового законодавства, а також забезпечення житлом незахищених верств населення. Перший пункт – ухвалення рамкового законопроекту «Про основи житлової політики», який дає старт реформі житлового сектора.

Шуляк пояснила, що мова йде про законопроект №12377, який пройшов низку громадських консультацій і доопрацьований з урахуванням пропозицій, що надійшли від усіх зацікавлених у майбутній реформі ЖКГ, а також рекомендований її комітетом для голосування в першому читанні. Його розгляд у Верховній Раді очікується кілька тижнів поспіль, незважаючи на те, що Закон України «Про Фонд України» має чітку дату набуття чинності – не пізніше 4 кварталу цього року.

“Житлова реформа передбачає скасування Житлового кодексу 1983 року та спрямована на вирішення проблеми великих черг на отримання житла від держави. Серед основних принципів закону – запровадження механізмів забезпечення житлом тих, хто не може придбати його самостійно, а також відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується використовувати сучасні європейські механізми, зокрема створення соціального житлового фонду», – пояснив голова Комітету містобудування

Вона додала, що запуск і функціонування фонду соціального житла, який дозволить запустити в Україні новий вид оренди – соціальну, регулюватиметься окремим законодавством, яке необхідно створити та ухвалити.

“Це буде Закон “Про житловий фонд соціального призначення”. Фонд України також визначив конкретну дату його набуття чинності – 4 квартал 2026 року, тому ми бачимо, що реформа ЖКГ і, як наслідок, поява реальних можливостей для вирішення житлового питання – це не те, що Україна коли-небудь здійснить, а реальний крок, який Україна зобов'язана зробити, оскільки від цього залежить фінансова допомога на його відновлення”, – підкреслив Шуляк.

За її словами, законопроект про соціальне житло буде зосереджений на таких ключових напрямках:

• Створення інституційної бази для забезпечення адекватної пропозиції проектів соціального житла;
• Створення прозорої системи моніторингу потреб громадян для забезпечення оперативного реагування на місцевому рівні;
• Створення прозорих рамок для моніторингу з боку громадськості, громадянського суспільства та міжнародної спільноти;
• Покращення спроможності інституційної бази для забезпечення адекватної пропозиції проектів соціального житла;
• Удосконалення правил створення та експлуатації соціального житла, у тому числі забезпечення дотримання норм енергоефективності, безпеки та інших стандартів.

За словами парламентарія, «Український механізм» містить чіткі показники ефективності інших інструментів вирішення житлової проблеми українців. Зокрема, щодо компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло за програмою «Відновлення», а також забезпечення житлом незахищених верств населення.

Таким чином, до кінця 4 кварталу 2027 року з держбюджету на 2026 і 2027 роки має бути виділено не менше 600 млн євро на компенсації за програмою isRecovery. Водночас до цього часу уряд має виділити з держбюджету не менше 450 млн євро на 2024, 2025, 2026, 2027 роки на забезпечення житлом:

• Інваліди I-II груп, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
• Члени сімей загиблих захисників;
• Внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також члени їх сімей.

“Ми бачимо, що держава зобов'язана виділити не менше 43 мільярдів гривень на забезпечення житлових потреб українців. Як тих, хто втратив житло внаслідок російської агресії, так і житла для її захисників”, – сказала вона.

Однак, за її словами, саме реформу ЖКГ Україна зобов'язана реалізувати за умовами Українського механізму, метою якого є вирішення житлової проблеми всіх українців, які потребують поліпшення житлових умов.

«Механізми, які для цього будуть використовуватися, вже показали свою довгострокову ефективність у країнах ЄС, тому наше завдання наразі – прийняти базове законодавство для цього, що стане першим кроком до його запуску», – резюмувала Олена Шуляк.