У “Метінвесті” закликали ЄС посилити санкції проти російського металу

За її словами, за три роки повномасштабної війни Європа витратила понад 5 млрд. євро на закупівлю російських слябів – напівфабрикатів для виробництва сталі. Більше імпортували Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція, а основними покупцями стали заводи, що належать до великих російських металургійних груп та мають виробництва у цих країнах.

Санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період, тому зараз їх можна купувати, це лише питання внутрішньої позиції окремих країн чи бізнесів. Тому деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив – з ЄС, Туреччини чи Китаю. А деякі країни продовжують купувати – адже вартість російських сталевих слябів у середньому на 80 євро нижча через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

“У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС”, – наголосила Чачуна.

Щоб запобігти ситуації, що склалася, слід накласти остаточні обмеження на ввезення російської залізорудної сировини і сталевих напівфабрикатів до ЄС: перехідний період для імпорту російських слябів слід скоротити, а до остаточної заборони ввести додаткові мита на всю російську металопродукцію.

“Паралельно слід обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора – значно вплине на фінансування війни”, – наголосила комплайєнс-офіцер.

Вона також зазначила, що за три роки повномасштабного вторгнення риторика європейських компаній щодо виходу з російського ринку змінилася – і європейські компанії, які оголошували про закриття бізнесів у Росії, вже рік перебували у процесі виходу з ринку.

“Український бізнес опинився під тиском американських, європейських та внутрішніх санкцій, які обмежують його права та перспективи в ЄС. І без підтримки держави та діалогу з європейськими інститутами ці ініціативи залишаться лише теорією”, – сказала вона.

Нагадаємо, нещодавно видання Українська правда провело розслідування і з'ясувало, що друга найбагатша людина РФ, власник Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК) Володимир Лісін, веде активну співпрацю з підприємствами Росії, які виробляють ракети, дрони та ядерну зброю.

Водночас два заводи Лісіна продовжують спокійно працювати у передмісті Брюсселя, а сам Лісін, незважаючи на тісну дружбу з Путіним, не перебуває під санкціями ЄС.