ТОП-10 реформ з цифровізації в оподаткуванні

Справедливе оподаткування можливе лише за простих і зрозумілих податкових процедур, а цифровізація робить цей процес швидшим і прозорішим. Про те, які цифрові рішення будуть запроваджені в Україні в цій сфері – читайте колонку Даниїла Гетманцева на РБК-Україна, голову фінансового комітету Верховної Ради, секретаря Національної ради з відновлення України наслідків війни.

Справедливість в оподаткуванні безпосередньо залежить від простоти, прозорості та доступності податкових процедур. Це можливо лише завдяки цифровізації, яка мінімізує людський фактор, пришвидшує обробку даних та знижує корупційні ризики.

Останніми роками Україна зробила певні кроки в цьому напрямку, але їх недостатньо. Платники податків очікують якісного обслуговування, автоматизації та передбачуваності.

У майбутньому цифровізація має дозволити скасувати подачу податкової звітності та перейти до моделі, за якої податкові органи самостійно формують нарахування на основі даних платника (зокрема, SAF-T), а роль платника полягає лише у підтвердженні чи спростуванні цих даних. Однак наразі першочерговим завданням є впровадження основних реформ, перелік яких наведено нижче.

1. Запровадження електронного аудиту (SAF-T UA)

Електронний аудит передбачає надання стандартного файлу аудиту SAF-T UA та використання результатів його обробки в CRM-системі з використанням ризик-орієнтованого підходу. Це гарантує:

• можливість самоконтролю для платників перед проходженням SAF-T UA;
• автоматичне формування переліку податкових ризиків для платників податків;
• повноцінний ризик-орієнтований відбір для перевірок;
• підвищення якості аналітики та зниження корупційних ризиків.

Наразі впровадження відстає від графіка більш ніж на півроку: система мала запрацювати 1 квітня 2025 року, але досі не запущена. Подальше зволікання неприпустимо.

2. Електронний акциз: електронне відстеження підакцизних товарів.

Система забезпечує повний контроль за обігом алкоголю, тютюнових виробів та електронних рідин. Очікувані результати:

• дитинізація ринку та рівні правила конкуренції;
• збільшення податкових надходжень;
• автоматизація обігу акцизних марок;
• відстеження руху товару до кінцевого споживача.

За два роки не було створено необхідне програмне забезпечення, не розпочато тестування. Невиконання термінів створює ризики мільярдних збитків. Парламент вже підготував рішення про відтермінування реформи до 2026 року.

3. Автоматизація обміну інформацією з податковими органами інших країн.

Автоматичний обмін запитами:

• виключає корупційний ризик «втрати» запитів при відправці;
• прискорює міжнародний податковий обмін;
• посилює контроль за операціями нерезидентів, нерезидентів, пасивних доходів, КІК;
• запобігає дублюванню запитів.

Незважаючи на виділене фінансування з держбюджету у 2025 році, цього року розробка була перервана, а реформа не була реалізована.

4. Використання аналітичної системи SOD PRO для відбору для фактичних перевірок

Ефективне використання ОДС РРО має забезпечити:

• відвідування для перевірок лише за наявності високих ризиків;
• мінімізація тиску на чесний бізнес.

Хоча система працює понад півроку, але використовується поверхнево – продовжують фіксувати дрібні порушення легального бізнесу, а тіньові мережі не прикриваються. Треба переглянути підходи.

5. Обов’язкове використання бодікамер під час проведення фактичних перевірок.

Натільні камери:

• забезпечити об'єктивність і доказовість;
• записувати весь процес перевірки;
• мінімізувати корупцію.

Реформа була фактично зірвана, оскільки керівництво ДАІ скасувало обов'язкове використання камер. Це перешкоджає меті закупівель і створює ризик зловживань. Потрібну програму необхідно відновити.

6. Автоматизація камеральних перевірок

Електронна камера дозволить:

• автоматично перевіряти всі звіти;
• виявляти помилки та неточності;
• покращити якість даних і зменшити витрати на оплату праці співробітників;
• підвищити рівень добровільного дотримання законодавства платниками.

Розробка IT-рішення завершується, тестовий запуск очікується на початку 2026 року.

7. Попереднє заповнення декларації з ПДВ

Усі дані для автоматичного попереднього заповнення декларації вже є в податковій. це:

• спрощує заповнення декларації з ПДВ;
• дозволяє платнику побачити потенційні ризики та помилки;
• покращує якість декларування та рівень дотримання законодавства.

Незважаючи на наявність усіх необхідних даних, розвиток служби ДАІ ще не завершено.

8. Автоматизація адміністрування податку на майно

Електронне рішення повинно забезпечувати:

• повнота обліку об'єктів оподаткування та платників податків;
• правильність формування ППР для фізичних осіб;
• належний контроль за сплатою юридичними особами податку на майно.

Доопрацювання триває другий рік, а модуль нерухомості тільки готується. Це важливо, оскільки значна частина громадян ППР не отримує, а повинна була, або отримує безпідставно.

9. Автоматизація роботи з податковим боргом

Розробка двох ІТ-рішень має забезпечити:

• електронний формат надсилання платіжних доручень до банків (електронні інкасові доручення);
• створення електронних справ боржників;
• електронна взаємодія з платниками;
• прискорення стягнення податкового боргу та підвищення ефективності управління податковим боргом;
• зниження корупційних ризиків.

Ми очікуємо повний запуск системи електронного прямого дебету з січня 2026 року, хоча вона мала запрацювати на початку 2025 року, зараз вона тільки тестується.

Але укласти контракт на розробку програмного забезпечення для автоматизації всього процесу погашення податкових боргів не вдалося через відсутність фінансування, і запуск відклали до 2026 року.

10. Автоматизована система управління податковими ризиками (АСУП).

Система забезпечить:

• автоматичне формування профілю ризику платника (високий, середній, низький);
• інформування платника про його профіль ризику та перелік власних ризиків з відкритої частини;
• автоматичне формування завдань для податкових органів залежно від профілю ризику надання послуги або проведення заходів податкового контролю;
• пропонування платнику податків варіантів коригування податкових ризиків;
• передбачуваність і прогнозованість для платників податків при відборі для проведення податкових перевірок;
• мінімізація впливу людського фактору та корупційних ризиків.

АСУПР є ключовим елементом реформи, термін реалізації – до 2028 року. Проте наразі немає фінансування та реальних етапів розвитку.