Щороку через антитютюнову ініціативу держава може втратити до 25 мільярдів гривень, – експерт

«Через ініціативу народних депутатів (законопроект №14110-д, – ред.) щодо заборони нікотинових пластирів і тютюнових виробів для нагрівання з ароматизаторами державний бюджет ризикує щорічно втрачати близько 21 мільярда гривень податкових надходжень», – прокоментував Кощук, оцінюючи економічний ефект від такої ініціативи сьогодні на засіданні підкомітету.

Як відомо, депутати вже восени вдумливий ідея заборонити продаж нікотинових пакетів в Україні. 29 жовтня профільний комітет ухвалив компромісне рішення замість повної заборони розробити окремий законопроект для регулювання цієї категорії товарів.

Ключовими аргументами проти заборони мішків були, з одного боку, їх широке використання військовими на фронті, а з іншого – значні податкові надходження до бюджету, які обчислюються, за оцінками нардепів, понад 1 млрд грн..

Водночас, незважаючи на обіцянки військовим і розмови про доцільність регулювання ринку в умовах воєнного стану, нардепи все ж повернулися до ідеї заборони павуків.

Законопроектом №14110-д пропонується обмежити вміст нікотину в одній порції (одному пакетику) до 1 мг, що фактично означає заборону, оскільки на ринку України такої продукції немає.

Окремо обговорили питання кальянів та електронних сигарет як приклади рішень, які не працюють. Куріння кальянів в українських закладах заборонено з 2021 року, але це суто декларативна норма, оскільки багато років кальянні, незважаючи на заборону, працюють у тіні.

Що стосується електронних сигарет, то в Україні вже діє заборона на використання ароматизаторів в рідинах для електронних сигарет, що, на думку експертів, призвело до стрімкого зростання тіньового ринку. Згідно з дослідженням Kantar, нелегальна частка ринку електронних сигарет наразі становить 93%.

За словами експерта Інституту Гроуфорда Миколи Пасічного, український бюджет уже недоотримав 7,5 мільярдів гривень.

Також, за підрахунками Інституту GROWFORD, лише заборона ароматизованих тютюнових виробів для розігріву може коштувати держбюджету близько 18 млрд грн податкових надходжень щорічно.

Ще один елемент ініціативи – заборона викладки тютюнових виробів у місцях продажу.

Це питання неодноразово піднімалося протягом останніх років, але зазнало гострої критики з боку Держрегулювання. Регулятор вказав на порушення прав споживачів на ознайомлення з асортиментом товарів, а також на недоцільність та непропорційність таких обмежень.

За попередніми оцінками, витрати на бізнес можуть становити від 40 тисяч гривень для однієї торгової точки до 40 мільйонів гривень і більше для загальнонаціональних мереж, що в сумі означає близько 4 мільярдів гривень щорічних збитків.