Санкції, нафта та тіньовий флот: чи зможе ЄС задушити економіку Росії

ЄС має намір затвердити новий пакет санкцій проти Росії наступного тижня. Але поки що немає впевненості, що він буде для РФ настільки руйнівним, як очікували ще місяць тому. Детальніше – у матеріалі спецкору РБК-Україна Юрія Дощатова.

Головне:

Що може увійти до 18-го санкційного пакету?

Чому ЄС не готовий знижувати цінову стелю для російської нафти?

Хто в ЄС проти посилення нафтових санкцій?

Підготовка 18-го санкційного пакету в ЄС почалася практично відразу після затвердження 17-пакету обмежень, який був досить слабким. Новий пакет анонсувався як серйозна відповідь Росії на відмову від перемир'я. Однак Дональд Трамп дав зрозуміти, що поки що не має наміру посилювати тиск на Москву, все-таки сподіваючись на якийсь результат переговорів. У цій ситуації без підтримки США ЄС може не ризикнути на самостійні дії.

Що планували та що залишили

Новий санкційний пакет має охопити енергетичний, фінансовий сектор, постачання товарів та технологій подвійного призначення. У ньому запропоновано ввести заборону на будь-які транзакції обома газопроводами “Північний потік”, а також розширити список тіньового флоту, який використовує РФ для перевезення нафти, додавши до нього 77 нафтових танкерів.

Крім того, пропонується заборонити імпорт до третіх країн нафтопродуктів, що виробляються з російської нафти. І головне – у пакеті закладали зниження стелі ціни на нафту, яку продає РФ – з 60 до 45 доларів за барель.

Початковою ідеєю всього пакету було скорочення доходів РФ від реалізації енергоресурсів та посилення фінансової ізоляції країни-агресора. Новий пакет санкцій має стати одним із найжорсткіших із чинних.

“Сила – єдина мова, яку розуміє Росія”, – заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи зміст майбутнього пакету санкцій 11 червня.

G7 поки не готова посилювати санкції

Зниження стелі ціни на нафту, що є найефективнішим інструментом для скорочення доходів Росії, має бути прийняте країнами G7. Але на саміті “Великої сімки”, що відбувся цього тижня в Канаді, рішення про зниження стелі цін так і не було погоджено. Проти виступили США, а представники ЄС та Великобританія поки що не ризикнули взяти на себе таку ініціативу.

Засідання G7 у Канаді (фото: Getty Images)

Крім того, перешкодою для зниження цін на нафту стала війна між Ізраїлем та Іраном, на тлі якої ціна нафти зросла.

За останні два тижні марка Brent подорожчала на 10 доларів. Нині вона коштує близько 77 доларів за барель. Російська нафта марки Urals зросла із 60,6 до 74,7 доларів.

Таким чином, схвалення нової стелі цін на нафту в 45 доларів за барель у ЄС поки що не виглядає реальним. Якщо цього таки не станеться, то ідея “задушити” доходи Москви фактично провалиться.

Чому не вдається знизити стелю

Нова межа стелі ціни на нафту в 45 доларів, звичайно, може суттєво знизити доходи РФ від нафти, але не обнулить їх.

Цілком нерентабельною нафтоторгівлю РФ може зробити встановлення граничної ціни у 30 доларівщо пропонувала Україна. Це якраз близько до середньої граничної собівартості видобутку нафти на родовищі. З урахуванням її транспортування в порт та перевалку, в середньому ціна буде вже 45 доларів.

“Прайс-кеп (обмеження ціни, – ред.) на рівні 30 доларів – це вище за середні витрати на видобуток. При такій стелі видобуток для російських компаній все ще буде вигідна, в той же час бюджет майже нічого не отримуватиме. А не експортувати росіяни не зможуть, тому що і так ні звідки гроші брати – валюту – валюту – говорю – говорю – валюта – говорю – говорю – валюту – говорю – валюту – говорю”, – сказав він. президента України з санкційної політики Владислав Власюк.

Він зазначив, що для обходу діючої цінової стелі в 60 доларів РФ сформувала тіньовий флот, і це дозволяє йому продавати нафту за ціною і вищою за “стелю”. Обхід санкцій, за його даними, приносить Росії щонайменше 16 млрд. доларів на рік.

Зараз тіньовий флот – це 650+ суден, що не потребують роботи послуг країн G7. “Тіньовий флот – не російський винахід. Він працює і для іранської, і для венесуельської нафти. 21% суден, що працюють з іранською нафтою, також працюють із російською нафтою”, – зазначив Власюк.

Під санкціями США, Канади, Великобританії чи ЄС (хоча б когось одного з них – ред.) 500+ танкерів, і це дозволяє “видалити” з ринку для РФ близько 40-50% “тіньових” суден. Але решта продовжує курсувати між портами Росії та Індії, Китаю, Туреччини, а також інших країн. Крім того, РФ залучає нові танкери для транспортування нафти, що дає змогу зберігати їй обсяги експорту, зазначив Власюк.

Як досягти максимального ефекту від нафтових санкцій

Щоб ефект від цінових обмежень був максимальним, потрібно суттєво знизити можливості використання тіньового флоту. “Для того, щоб зниження прайс-кепу дало результати, потрібно вичавлювати тіньовий флот і контролювати, щоб білий флот не порушував прайс-кеп. Інакше ефект буде нульовим, якою б не була стеля цін”, – заявив Власюк у коментарі виданню.

Уповноважений президента України щодо санкційної політики Владислав Власюк (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

За його даними, якщо 25% російської нафти, яка на сьогоднішній день перевозиться білим флотом, продавати за новим прайс кепом у 45 доларів за барель, то за рік Росія втратить додатково 6,3 млрд. доларів доходів.

“Зі зменшенням частки тіньового флоту у перевезеннях російської нафти до 50%, 25%, 0% та дотриманням прайс-кепу, збитки РФ зростатимуть до 12,6, 18,9 і, нарешті, 25,2 млрд доларів на рік”, – зазначив уповноважений президента України щодо санкційної політики.

ЄС зволікає зі зниженням ціни

Чому ЄС не приймає пропозицію України щодо обмеження ціни нафти у 30 доларів за барель, а розглядає лише 45 доларів? Директор центру “Психея” Геннадій Рябцев вважає, що причина в тому, що низка країн економічно зацікавлена ​​у транспортуванні російської нафти.

“Я думаю, є певні економічні інтереси низки країн ЄС, наприклад, Греції, Кіпру, Мальти. Можливо, ще якихось, де є великі компанії, які займаються або пов'язані з морськими перевезеннями. Для вирішення ЄС щодо цінової стелі потрібен консенсус усіх країн, якого немає в ЄС”, – сказав Рябцев у коментарі.

До речі, Греція, Кіпр та Мальта ще з 2022 року виступали проти обмеження транспортування російської нафти. “Ці країни були проти і коли вводилася цінова стеля у 60 доларів за барель у 2022 році. Вони побоювалися, що такі обмеження серйозно вдарять по їхнім прибуткам від надання транспортних та логістичних послуг”, – зазначив Рябцев.

***

Якщо ЄС все ж таки зважиться здійснити всі намічені плани, незважаючи на відсутність підтримки США, то Росія може отримати, звичайно, не вбивчий, але все ж таки досить сильний удар по своїй економіці. Грань рецесії, яка вже визнається в РФ офіційно, напевно, буде перейдено. І тоді виникнуть ризики зупинки не тільки металургійних підприємств, про що вже попередив глава Северсталі, а й суттєве скорочення в інших галузях, що неминуче скоротить держдоходи, необхідні для продовження війни.