Різкий поворот: чому Трамп блокує «пекельні» санкції проти Росії

Дональд Трамп відмовився негайно запроваджувати «пекельні» санкції проти Росії. Чи може це вплинути на плани Брюсселя посилити санкційний тиск на Москву і чи є ймовірність того, що США почнуть пом'якшувати санкції проти Росії – в матеріалі РБК-Україна.

Головна:

• Чому США вирішили не посилювати санкції проти Росії?
• Як ЄС поводитиметься без підтримки США?
• Чи можуть США послабити санкції проти Росії?
• Що запропонувала Україна для посилення ефекту санкцій?

Грандіозний план Заходу посилити санкції проти Росії, якщо Путін відмовиться підписати перемир'я з Україною, практично провалився. Немає підстав очікувати найближчим часом будь-яких «руйнівних» або «пекельних» санкцій з боку США та ЄС.

Президент США Дональд Трамп вже відмовився від своїх планів посилення тиску на РФ, побачивши нові шанси для просування в переговорах після телефонної розмови з Путіним 19 травня. «Шанс щось зробити є, і якщо ви це зробите (збільшивши санкції – ред.), то можете зробити набагато гірше», – сказав президент США.

Що планували США?

Сенатор Ліндсі Грем підготував законопроект, який, зокрема, вводить 500-відсоткове мито США для країн, які купують російську нафту. Автор законопроекту назвав запропоновані заходи «нищівними». В Україні їх також вважали досить «жорсткими». У поєднанні з новими обмеженнями з боку ЄС, які зараз обговорюють у Брюсселі, нова хвиля санкцій може завдати серйозного удару по російській економіці, заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Але розмова Трампа з Путіним кардинально змінила плани президента США. Зараз він зосереджений на розвитку торгових відносин з Російською Федерацією. «Росія хоче вести широкомасштабну торгівлю зі Сполученими Штатами, коли ця катастрофічна кровопролиття закінчиться, і я згоден», — сказав Трамп.

Що саме збираються продавати, поки незрозуміло

У якому напрямку можуть розвиватися торгові відносини з РФ, Трамп не уточнив. Про пропозиції РФ і Путіна він не сказав – у коментарях після телефонної розмови він взагалі не торкався теми економічної співпраці зі США.

“Я вважаю, що Путін не говорив про це, тому що для нього це не пріоритет. Росії в принципі нема чого продавати США”, – сказав політолог Тарас Загородній у коментарі РБК-Україна.

Він вважає, що пріоритетом для росіян є зняття санкцій, насамперед з ЄС, оскільки у них є європейський енергетичний ринок. “Але тут проблема в тому, що головними бенефіціарами відсутності російських компаній на європейському ринку є саме американські компанії, які торгують там нафтою і газом. Тому Трампу в принципі ніхто на європейському ринку більше не потрібен”, – зазначив Загородній.

Чи можуть США послабити санкції проти Росії?

Але якщо Вашингтон і Москва справді почнуть працювати над якоюсь торгівельною експансією, то питання посилення санкцій, насамперед економічних, втратить свою актуальність. Більш того, в цьому випадку буде висока ймовірність скасування існуючих санкційПро це заявив екс-радник президента України Олег Устенко.

“Є серйозні ризики, що Трамп почне поступово знімати санкції. Ті, які були введені не Конгресом і Сенатом, а ті, які були прийняті указами президента. Він спробує почати з малого, але орієнтовного. Потім він подивиться, що відбувається, і вирішить, чи можна переходити до наступного зняття. Тобто він буде намагатися їх знімати поступово”, – сказав Устенко в коментарі РБК-Україна.

Чи ризикне ЄС посилити санкції без США?

Чи наважиться ЄС посилити санкції проти Росії, як він планував зробити минулого тижня, тепер, коли США відмовилися? Це питання поки відкрите.

Сенат США оголосив про готовність схвалити законопроект Грема, якщо найближчими днями Путін не підтвердить своє прагнення до миру. Але останнє слово залишається за Трампом. “Це буде моє рішення. Це не буде чиєсь інше рішення”, – сказав президент США.

У Брюсселі ще до відмови Трампа посилити санкції оголосили про початок підготовки 18-го пакету, який має стати серйозною відповіддю на відмову Росії від припинення вогню. Планується введення обмежень на Nord Stream, зниження стелі ціни на нафту з 60 до 50 доларів за барель, а також додаткові обмеження у фінансовому секторі. Україна пропонує ЄС знизити цінову стелю до 30 доларів.

Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що зараз найболючіші сфери для Кремля – це нафта, енергетична торгівельна інфраструктура, банки та фінансові схеми. І в цьому плані варто посилити обмеження для РФ, вважають у Києві.

“Підготовка наступного (пакету санкцій – ред.) уже йде, і дуже важливо, щоб він був ще сильнішим. Він має включати і енергетику, і банківський сектор, і тіньовий флот, включаючи не тільки кораблі, а й екіпажі, які їх обслуговують”, – сказав Зеленський.

Брюссель як і раніше налаштований на посилення санкцій. Про це було сказано під час розмови лідерів Італії, Німеччини, Франції та Фінляндії з президентом США після його розмови з Путіним. “Європейські учасники заявили, що посилять тиск на російську сторону через санкції”, – йдеться в повідомленні. Повідомлення німецького уряду.

Тепер, коли США зробили крок назад, ЄС навряд чи наважиться вжити якісь справді ефективні заходи, які не підтримуються США. Крім того, Трамп прямо назвав посилення санкцій «поганою ідеєю». Тож на тлі переговорів щодо вирішення тарифних проблем Брюссель навряд чи піде на ускладнення відносин із Вашингтоном.

Хоча новий пакет санкцій ЄС ще може бути підготовлений і затверджений. Робота над ним почалася 20 травня. Інше питання, наскільки це буде ефективно. 17-й пакет виявився настільки слабким, що не викликав заперечень навіть в Угорщини та Словаччини.

“Євросоюз практично не має ефективних важелів тиску на РФ. Єдиний дієвий захід – повна заборона імпорту російського СПГ”, – зазначив Устенко.

Але ніхто в ЄС не говорить про санкції щодо російського СПГ. Тим часом у Російській Федерації відкрито другу лінію з виробництва СПГ на заводі Arctic LNG 2, який перебуває під санкціями США.

Санкційні пропозиції України

Окрім ЗПГ, 18-й пакет санкцій ЄС може включати й інші обмеження. Найближчими днями українська сторона запропонує Брюсселю своє бачення масштабних і ефективних заходів.

За словами уповноваженого ОП з питань санкційної політики Владислава Власюка, вони стосуються, зокрема, тіньового флоту. “Прийшов час переходити від кількості (кількості танкерів – ред.) до якості. Тобто санкційні брокери, порти тощо”, – зазначив він.

Крім того, Київ запропонував кілька категорій технологій і продуктів, обмеження щодо яких призвели б до перегляду російських оборонних програм.

Зокрема, до переліку пропозицій входить посилення контролю за постачанням вуглецевого волокна та супутніх товарів (епоксидних смол, машин для його виробництва), які використовуються у виробництві корпусу та сопла твердопаливного двигуна ракети «Іскандер». А також заборона на постачання хлорату натрію та перхлорату амонію, які використовуються для виробництва палива для ракети “Іскандер-М”.

Також пропонується розширити перелік сировини, забороненої до експорту в Росію. Зокрема, це стосується титанових руд і концентратів, оксидів титану, титанових шлаків, сурм’яних руд, феросплавів, свинцевих руд і оксидів, свинцю.

Але, схоже, всі ці пропозиції поки не будуть актуальними. Найближчим часом реальний санкційний тиск на РФ навряд чи посилиться, навіть якщо Москва не пригальмує свою військову машину. Швидше за все, найближчими тижнями чи місяцями ми побачимо підготовку якоїсь двосторонньої угоди США, але не з Україною щодо мінеральних ресурсів, а з Росією щодо торгівлі.