Рада розроблятиме антикризові заходи для підтримки бізнесу, – Шуляк

За її словами, незважаючи на те, що навіть у деокупованих населених пунктах вже відновили роботу майже 2,5 тис. підприємств, які принесли понад 100 млрд грн доходу, через завдані війною збитки багато підприємств по всій Україні знаходяться під загрозою припинення роботи.

Щоб цього не сталося, ряд бізнес-асоціацій направили до парламенту пропозиції, над якими почнуть працювати найближчим часом, поки ситуація не стане критичною.

Як зазначила Олена Шуляк, згідно з останнім звітом Експертної оцінки збитків і потреб України (RDNA4), прямі збитки нашої держави внаслідок російської агресії зросли до $176 млрд порівняно з $152 млрд у попередньому звіті – RDNA3. Прямі збитки бізнесу на кінець 2024 року досягли $86 млрд, і більшість секторів мають додаткові 5-20% збитків.

Підприємства роблять усе можливе, щоб вижити: переносять виробництво, децентралізують активи, інвестують в альтернативну енергетику, готують плани на випадок надзвичайних ситуацій. Більше того, навіть у деокупованих населених пунктах вже відновили роботу майже 2,5 тисячі підприємств, які отримали дохід у понад 100 мільярдів гривень.

“Але цього недостатньо. Бізнес – це наші податки, наші робочі місця, потенціал громад і, зрештою, обороноздатність. Тому підтримка підприємців – це не “соціальний варіант”, а питання виживання держави. Тому наприкінці літа ми поцікавилися позицією провідних бізнес-асоціацій – Української бізнес-ради, Європейської бізнес-асоціації, Американської торгової палати, Спілки українських підприємців – щодо їх бачення вирішення проблемних питань. У відповідь ми отримали десятки сторінок конкретних пропозицій», – зазначив парламентарій.

Вона додала, що наразі завершується збір та класифікація пропозицій від бізнес-асоціацій (дерегуляція, податки, логістика, фінанси, енергетика, інфраструктура).

Наступний крок – створення робочої групи при комітеті. У ньому візьмуть участь представники профільних міністерств, бізнес-асоціацій та експертних кіл. Завдання – підготувати пакет рекомендацій для уряду.

“Почну з основного: у громад є ресурс. У них на рахунках понад 200 мільярдів гривень. Це не просто підстраховка на чорний день, це інструмент підтримки економіки тут і зараз, коли кожна гривня примножує стійкість. Тому ми закликаємо місцеву владу знизити податкове навантаження, адже в ряді громад підприємства з пошкодженим майном продовжують сплачувати податки на майно та землю, навіть якщо сплачують”. не працюють через брак клієнтів, але є й позитивні приклади: Харків звільнив бізнес від місцевих податків, щоб зберегти бізнес у місті, цей досвід потрібно нарощувати», — переконана Олена Шуляк.

Крім того, нагадала вона, в Україні є програма 5-7-9%, потенціал якої ще не вичерпано. Якщо частину відсоткової ставки бере на себе місцева влада, ставка для підприємця фактично знижується до 0%, і це вже понад 200 підтверджених випадків. Багатьом малим підприємствам інколи критично потрібні десятки мільйонів, але 500 тисяч – 1 мільйон гривень, щоб знову увімкнути світло в кав’ярні, перукарні чи майстерні, зазначив Шуляк.

Також важливо посилювати цифровізацію, оскільки вона усуває людський фактор і маніпуляції, а також розвивати соціальну інфраструктуру. Наприклад, дитячі садки з притулками, службами охорони та догляду, які дозволяють людям працювати.

“Вже є дослідження, які показують, що велика кількість жінок не ходить на роботу саме через відсутність базових послуг. Якщо суспільство планує розвиток, то має бачити зв'язок між дитсадком і податковими надходженнями на рівні бюджетної математики. Це також важливо в контексті того, що після війни дефіцит кадрів стане проблемою номер 1. Тому потрібно переосмислити освіту: більше практики, короткі прикладні курси, перепідготовка ветеранів і зміна жінок”. професій», – підкреслила вона. Олена Шуляк.

Окремим рядом проблем, на які вказує бізнес, є обмежений доступ до фінансування, а також економічні застереження, а точніше відсутність чіткого механізму його роботи. Що стосується першого, пояснив парламентар, то тут є проблема – банки не надають проектні кредити за ставками, за якими може працювати бізнес.

Вирішенням цієї проблеми могло б стати залучення Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації до цільових програм відновлення постраждалих підприємств – за нульовими або близькими до нуля ставками, з вимогою реконструкції за стандартами енергоефективності та енергонезалежності.

Щодо другого моменту, Шуляк зазначив, що через відсутність чіткого та зрозумілого механізму резервування низка критичних підприємств може опинитися на межі виживання.

“Сьогодні ми чуємо від бізнес-спільноти кілька системних проблем: неможливість бронювання ФОПів, невизначеність після 6-місячного бронювання, обмеження в 50% призовників, що породжує страх перед “другою половинкою” колективу, 5-6 місяців очікування рішень і повернення документів без пояснення. Нам потрібне виважене політичне рішення, і ми його готуємо в діалозі з владою. Важливо, щоб бізнес активніше включається, щоб модель була реалістичною», – підсумувала Олена. Шуляк.