Путін хоче воювати з Україною далі, але має велику проблему, – The Telegraph

Середня ціна російської Urals у січні опустилася приблизно до 37,5 долара за барель – майже на 42% дешевше за еталонну марку Brent. Такий розрив став наслідком посилення санкцій, ускладнення логістики та скорочення закупівель з боку ключових покупців, зокрема Індії.

“Імпорт російської сирої нафти до Індії за місяць знизився до 1,1 мільйона барелів на день, що є найнижчим показником з листопада 2022 року”, – зазначає видання.

Для російського бюджету це критично, адже саме нафтові прибутки залишаються головним джерелом фінансування війни. Додатковий удар завдали санкції США проти енергетичних гігантів “Роснефть” та “ЛУКойл”, а також нові обмеження ЄС на морські перевезення російської сирої нафти.

“Якщо це продовжуватиметься, це створить великі проблеми для Путіна, оскільки ключовою частиною стратегії підтримки вітчизняної економіки на плаву є використання високих доходів від експорту нафти”, – пояснив Стеффен Дітель з Altana Wealth.

Під тиском обмежень експорт скорочується, а валютні надходження зменшуються, що посилює фінансову напругу економіки. За оцінками експертів, постачання російської нафти вже помітно знизилося.

Подальше падіння попиту змушує Москву продавати сировину набагато дешевше, щоб утримати ринки збуту. Це послаблює бюджетні можливості Кремля та ускладнює фінансування війни.

Незважаючи на скорочення доходів та зростання інфляційного тиску, російська влада намагається підтримувати економіку монетарними стимулами. Водночас, аналітики вважають, що навіть погіршення економічної ситуації поки що не змушує Кремль змінити стратегічний курс – війна залишається пріоритетом, незважаючи на поступове виснаження фінансових ресурсів.