Незважаючи на війну, українська металургія інвестувала 650 мільйонів доларів у виробництво – дослідження

Зазначається, що у 2024 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 7,2% ВВП України та залишається одним із найбільших інвесторів у промисловість: навіть у воєнний час обсяг інвестицій у галузь сягнув $650 млн, що становить майже 20% усіх промислових інвестицій країни.

Галузь пережила три хвилі шоку: анексію та бойові дії у 2014 році, втрату Маріуполя у 2022 році та системну енергетичну кризу, яка переслідує країну з початку повномасштабного вторгнення.

У 2013 році Україна виробила 33 мільйони тонн сталі і була одним із найбільших гравців у світі. Але вже у 2014-2021 роках виробництво впало до 22 млн тонн, а після знищення «Азовсталі» та заводу імені Ілліча обсяги впали до 6 млн тонн у 2022 році – найнижчого показника за всю історію незалежної України.

Однак після відновлення морського коридору ситуація частково покращилася – у 2024 році виробництво сталі зросло до 7,5 млн тонн.

Україна також залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини: минулого року вона експортувала 33,7 млн ​​тонн залізної руди та 1,3 млн тонн чавуну – значні обсяги з огляду на близькість підприємств до фронту, зруйновану логістику та залежність від нестабільної енергосистеми.

Зараз галузь працює збитково, але продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця.

За даними ММС-центру, одне робоче місце в металургії створює до 4-5 робочих місць у суміжних галузях, а дефіцит кадрів, посилений мобілізацією та відселенням населення, позначається на стабільності цілих промислових регіонів. Утримання робітників і часткове фінансування простоїв стали необхідністю: без людей неможливо було б відновити виробництво після війни.

Зараз найважчим випробуванням для металургів, окрім війни, є стрімке зростання тарифів, насамперед на електроенергію та вантажні перевезення. В ЄС держава відіграє важливу роль у підтримці важкої промисловості: уряди систематично компенсують металургам високі витрати на енергоносії та навіть логістику.

В Україні вартість електроенергії, а також вантажних залізничних перевезень часом вища, ніж у країнах ЄС.