Незважаючи на відтік кадрів, колектив забезпечує стабільність прифронтових і деокупованих населених пунктів, – Шуляк
Незважаючи на значний відтік кадрів, ОМС у прифронтових та деокупованих населених пунктах вважають наявність управлінської команди та стабільність практик управління факторами стабільності, які допомагають виживати в умовах щоденних обстрілів, наслідків окупації, втрати інфраструктури та колосального психологічного тиску.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, в якій результати Дослідження Центру спільних дій «Громади військового часу: стійкі та спроможні».
За її словами, 28% респондентів у прифронтових і деокупованих населених пунктах вважають команду головним фактором стабільності. Мова йде про злагоджену роботу працівників органів місцевого самоврядування, які залишалися на місці навіть у найкритичніші моменти. Це стосувалося не лише громадських діячів, а й профільних спеціалістів у сферах освіти, медицини, соціального захисту тощо.
“Необхідно враховувати, що ці громади стикаються як з дефіцитом спеціалістів для роботи в органах місцевого самоврядування, так і з наймом працівників для роботи в комунальних закладах та установах. Таким чином, відтік кадрів становить 12% проблем, з якими стикаються такі громади”, – додав Шуляк.
Вона пояснила, що через війну кількість робочих місць у місцевій громаді зросла в рази, але працівників значно зменшилось, бо люди виїхали. Водночас місцева влада зараз потребує спеціалістів зі знанням іноземних мов та досвідом проектної діяльності, враховуючи розширення міжнародної співпраці та комунікацій. Також не вистачає людей, які б могли працювати з внутрішньо переміщеними особами та родинами військових, надавати якісну психологічну допомогу.
Окрім команди, фактори стійкості спільноти включають, але не обмежуються:
- Стабільність методів управління (18%) – дотримання стабільних процедур та фінансової дисципліни дозволило громадам виплачувати зарплату та підтримувати базову інфраструктуру, незважаючи на війну. У деяких випадках навіть інвестувати в розвиток;
- Ініціативність та згуртованість мешканців (14%) – готовність людей допомагати один одному, реалізація волонтерських ініціатив, підтримка внутрішньо переміщених осіб та військових. У багатьох населених пунктах цілодобово працювали волонтерські штаби та центри.
Наприклад, за її словами, в тиловому селищі міського типу Дніпропетровської області РНБО працювала цілодобово – вдень обслуговувала громадян у паперовому вигляді, а вночі вносила дані в електронні реєстри.
«У Чернігівській області громади самостійно шукали партнерів для реконструкції, залучали гранти, формували місцеві стратегії», – зазначив Шуляк.
За її словами, одним із ключових ресурсів сталого розвитку стала зовнішня підтримка – з боку міжнародних та українських благодійних організацій, муніципалітетів інших країн та бізнесу.
- Найбільшу допомогу надали міжнародні громадські організації та фонди – 48%. Йшлося не лише про гуманітарні вантажі, а й про сонячні батареї, генератори, модульні котельні, обладнання для лікарень та медичних центрів, допомогу у відновленні житла, навчальних та медичних закладів, облаштування укриттів. У деяких випадках міжнародні партнери брали участь у розробці стратегій розвитку громад, а також допомагали в розмінуванні;
- Українські громадські організації та фонди (17% наданої допомоги) активно співпрацювали з громадами у сфері гуманітарної допомоги, реабілітації, підтримки переселенців, створення освітніх центрів, навчання місцевих менеджерів. Вони також допомагали з модернізацією притулків і шкіл, надаючи гранти на розвиток і консультативну підтримку;
- Іноземні муніципалітети (10% наданої допомоги) налагодили партнерство з українськими громадами та надали переселенцям комунальне обладнання, шкільні автобуси та житлові модулі. Вони також організовували освітні поїздки, обміни та підтримували соціальні проекти. Зацікавленість у співпраці пояснюється бажанням запозичити досвід антикризового менеджменту;
- Бізнес (надано 10% допомоги) – Місцевий бізнес залишився в громадах і продовжував платити податки. Це дозволило бюджетам не тільки підтримувати ліквідність, а й зберегти навіть ті установи, які формально не виконували чинне законодавство. Ця підтримка стала стабілізуючим фактором для громад.
Більше того, як зазначив один із респондентів, голова громади, яка постраждала від бойових дій, коли вони відбуваються, іноземні муніципалітети цікавляться нашим досвідом, бо хочуть його перейняти.
“Особливо ті країни, які ближче до кордону з Росією. Вони дуже стурбовані цим питанням і готуються. І наші громади, і держава в цілому мають дуже цінний досвід врегулювання криз”, – підсумував Шуляк.
Раніше Шуляк зазначав, що громадам потрібні фахівці з проектної діяльності та роботи з переселенцями.
Актуальні та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.



Опублікувати коментар