Мільярди до бюджету та кінець “схемам”: чому обмеження експорту брухту вигідне Україні
Обмеження експорту металобрухту посилить довіру до українського уряду, оскільки дозволило зупинити схеми реекспорту та уникнути звинувачень у непрозорих механізмах.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Експорт металобрухту під обмеженням: хто лобіює скасування і як Україна втрачала мільярди”.
Читайте також: Мільйонні втрати для бюджету: УМП назвали причини обмеження експорту брухту
За даними експертів, переробка однієї тонни брухту всередині країни дає бюджету. 13-15 тис. грн надходжень, у той час як експорт сировини приносить тільки 50-100 грн.
Крім прямих податків, металургія забезпечує зайнятість і створює мультиплікативний ефект для економіки.
Схема експорту через Польщу: як бюджет втратив мільярди
Раніше значна частина українського металобрухту постачалася до Польщі з наступним реекспортом до Туреччини та Індії.
Така схема дозволяла уникати сплати мита у 180 євро за тонну, що діє за прямого експорту до третіх країн, що призводило до втрат бюджету. За оцінками народного депутата Дмитра Кисилевського, лише торік через такі механізми держава недоотримала 3,5 млрд грн.
Аналітики GMK Center зазначають, що польський ринок металобрухту є профіцитним, а українські постачання становили трохи більше 5% його обсягу. Тому припинення експорту з України не впливає критично на польських виробників.
Водночас, спроби судового блокування урядового рішення, зафіксовані з боку ломозаготівельників, свідчать про прагнення відновити попередні схеми. Економіст Олексій Кущ заявив, що повернення до безмитного експорту означало б відновлення непрозорості та втрат для бюджету.
Який ефект обмеження на експорт брухту
Політолог Тарас Семенюк підкреслив, що зростання безмитного експорту та отримання сертифікатів EUR.1 могло б привернути увагу ЄС та створити додаткові ризики для торговельних відносин. На його думку, урядове рішення поклало край зловживаннямставили під загрозу довіру європейських партнерів.
Крім фіскального ефекту, обмеження експорту також пов'язують із необхідністю забезпечення українських металургів сировиною в умовах дії механізму CBAM та зростання ролі брухту як стратегічного ресурсу для виробництва сталі з нижчим вуглецевим слідом.
Таким чином, за оцінками експертів, рішення про обмеження експорту брухту має не лише економічний, а й репутаційний ефект, демонструючи готовність уряду припиняти схеми, що завдають збитків бюджету.
Переробка, а не експорт
Найбільший ефект для зростання економіки дає переробка сировини всередині країни, а не продаж за кордон. Так, заступник директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк заявив, що експорт металобрухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка.
За його словами, експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 гривень податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять більше 7500 грн із кожної тонни. А з урахуванням платежів суміжних галузей – до 14 000 грн з тонни.
Крім того, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.
Додамо, що за підсумками 2025 року експортери українського металобрухту збільшили вивезення стратегічної сировини на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тисяч тонн.
Як раніше повідомлялося, 31 грудня 2025 року Кабмін України ухвалив постанову №1795, якою на весь 2026 рік запроваджується нульова квота на експорт металобрухту.



Опублікувати коментар