Майбутнє українських аптек під загрозою? Які зміни готують на фармацевтичному ринку?

Про ключові зміни в регулюванні фармацевтичної галузі, ініціативи щодо продажу ліків на АЗС, доступність ліків для населення та ризики закриття аптек, – Подробиці в матеріалі РБК-Україна.

Головна:

• Як цінове регулювання вплинуло на роботу аптечних мереж?
• Чому ринок проти інновацій для лікарняних аптек?
• Що не так з ініціативою продавати ліки на АЗС?
• Які ризики створює посилення державного регулювання для аграрного ринку?

Цього року до Ліцензійні умови – один із ключових документів щодо роботи аптек – Кабмін за ініціативи МОЗ та Держлікслужби вніс щонайменше 5 важливих змін. Більше в дорозі.

Представники аптек, провізори та експерти-фахівці висловлюють занепокоєння, оскільки нововведення можуть негативно вплинути на роботу аптечних мереж, які і так потерпають від наслідків окупації, атак на логістику та зниження купівельної спроможності громадян.

Як регулювання цін на ліки стало проблемою для аптечних мереж

Початок 2025 року став складним для фармацевтичної галузі. Відповідний указом 14 лютого 2025 року Президент України набрав чинності розпорядженням НАН України «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності ліків для українців», який містить покроковий план зниження та стабілізації цін на ліки з відповідними дорученнями уряду та органам влади.

Уже в березні Кабмін за ініціативою МОЗ, яку, зокрема, підтримала фармкомпанія «Дарниця», тимчасово заборонив так звані маркетингові договори з відкладальною умовою. Тобто добровільні домовленості між мережами та фармацевтичними виробниками щодо пріоритетного представлення ліків на полицях роздрібної торгівлі, проведення інформаційно-просвітницьких та рекламних заходів для інформування та підтримки здоров’я населення.

За кожен місяць такого блокування заводів збережено близько 2,5 млрд грн. Мережі, у свою чергу, були змушені скорочувати акційні пропозиції, закривати збиткові аптеки (особливо в прифронтових і невеликих містах і селах) і відмовлятися від популярних програм у прифронтових регіонах, таких як «Мобільні аптеки».

Через регулювання цін аптеки були змушені скоротити акційні пропозиції (фото: Getty Images)

У відповідь на критику чиновники МОЗ пообіцяли ринку якнайшвидше завершити розробку Порядку та умов реалізації маркетингових контрактів із застосуванням процентних стель. Однак він досі не затверджений, незважаючи на встановлені законом терміни – а саме до 1 травня 2025 року. Відповідно, МОЗ зволікало з прийняттям наказу майже на 9 місяців.

Заборона маркетингових контрактів стала не єдиним ударом по фармації. Представники ринку сигналізують про численні регуляторні «експерименти» Кабінету Міністрів та Держлікслужби, які впливають на роботу аптечних мереж.

Цифровізація та вимоги до аптек у лікарнях

За даними галузевих фармацевтичних асоціацій, у 2025 році відповідна постанова Кабінету Міністрів, яка формує зміст Ліцензійних умов діяльності аптек (далі – ЛУ), змінювалася щонайменше 5 разів. Загалом Держлікслужба опублікувала понад 10 регуляторних ініціатив щодо змін Ліцензійних умов, які безпосередньо стосуються діяльності аптек.

Наприклад, 15 серпня опубліковано черговий проект змін до ЛУ. За словами чиновників, ліцензіати (тобто аптеки) мають додатково зареєструвати всіх працівників, які мають право відпускати ліки, у Реєстрі медичних спеціалістів та Реєстрі медичних працівників у центральній базі даних Європейської організації охорони здоров’я.

У профільній асоціації фармацевтів України (далі – ВФУ) відреагували миттєво: ініціативу слід розцінювати як надмірне втручання держави в бізнес, що створює додаткове бюрократичне навантаження на аптеки, особливо малі та сільські. У галузевій асоціації підкреслили, що ця «регуляція не відповідає законодавству ЄС і може розглядатися як надмірне втручання, яке не має аналогів у практиці країн-членів ЄС».

Наступною пропозицією від регулятора став черговий проект Постанови Кабінету Міністрів України, який кардинально змінить режим роботи аптек та аптечних пунктів у лікарнях. Документ з'явився на сайті Держлікслужби 20 листопада.

Постановою пропонується збільшити площу аптек не менше ніж до 30 квадратних метрів. м і виробляти тільки ліки з Національного каталогу цін. І лише тих, які «відповідають трьом «найекономічнішим» (найнижчим) цінам». Простими словами – найдешевше.

Експертна фармацевтична спільнота одразу запротестувала: законодавчі нововведення призведуть до дефіциту ліків і стануть ударом по безпеці пацієнтів, оскільки призведуть до перерви в лікуванні (понаднормовані ліки доведеться купувати в іншому місці, а не в аптеці на території лікарні).

Тобто ринок стурбувався тим, що нові зміни запроваджують жорстке, штучне звуження асортименту в тих аптеках, які є найближчими до пацієнта та покликані забезпечити безперервність лікування. Це може призвести до закриття лікарняних аптек.

Регулятор запропонував нові вимоги до роботи аптек у лікарнях (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Продаж медикаментів на АЗС

Однією з найрезонансніших пропозицій була демонструвати Постанова від 16 грудня про дозвіл на безрецептурний продаж ліків на АЗС.

Спеціалісти ЗСУ негайно приступили до роботи. бити тривогу: Інновація не має нічого спільного з розширенням доступу до ліків і створює серйозні ризики для здоров’я пацієнтів і системи охорони здоров’я в цілому.

Також основними ризиками експерти називають неможливість надати професійну консультацію фармацевта, складність дотримання температурного режиму та терміну придатності ліків персоналом АЗС. А також складність контролю за фальсифікованими або неякісними ліками.

Проти цієї ініціативи виступили як представники ЗСУ, так і голова спеціалізованого підкомітету Збройних сил України з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних.

«Ліки повинні відпускати фармацевти, а не випадкові продавці», – заявив він у своєму обліковому записі Facebook.

Економічні питання та питання безпеки для фармацевтичної промисловості

Для аптечних мереж і фармдистриб’юторів 2025 рік став іспитом на виживання.

Було завдано нищівного удару по інфраструктурі: дві атаки на склади дистриб'ютора “Оптима-Фарм” у ніч з 28 серпня на 25 жовтня завдали збитків на суму близько 4,2 мільярда гривень (100 мільйонів доларів). Подібні атаки на інфраструктуру найбільшого українського дистриб'ютора компанії БаДМ завдали збитків на суму близько 5 млрд грн. Росіяни тричі атакували склади підприємства, востаннє – у ніч на 6 грудня.

Військові ризики накладаються на кадровий дефіцит. Аптечні мережі закриваються не лише через збитковість та тиск війни, а й через еміграцію фармацевтів та небажання молоді обирати цю професію, яка, зокрема, вимагає обов’язкового військового обліку.

Дефіцит студентів досяг критичної межі: якщо в передвоєнному році Національний фармацевтичний університет ім звільнений 1406 спеціалістів, то у 2024 році – лише 718, і тенденція погіршується.

У фармацевтичній галузі зростає «дефіцит кадрів» (фото: Getty Images)

Які ризики регуляторних ініціатив для аграрного ринку?

Півдесятка змін в аптеках цього року, кажуть представники профільних асоціацій, погіршують шанси аптечних мереж на виживання.

У публічних та приватних інтерв’ю вони скаржаться на постійну нестабільність правового регулювання, ігнорування владою регуляторних принципів передбачуваності та пропорційності, врахування інтересів конкретних гравців ринку, відсутність якісних консультацій із зацікавленими сторонами та неврахування реальних економічних наслідків.

На думку експертів ЗСУ, нововведення Кабінету міністрів за ініціативи МОЗ та Держлікслужби, зокрема, «призводять до фактичного руйнування економічної моделі аптечної діяльності, що вже призвело до закриття аптек у низці населених пунктів та погіршення медикаментозного забезпечення населення».

Висновок фахівців ЗСУ підтверджується результатами дослідження Proxima Research: з початку року загальна кількість аптечних закладів зменшилася на 270 і становить 87% від довоєнного. Під загрозою закриття ще щонайменше 500 аптек у селах.

На думку експертів, кількість аптек може продовжувати скорочуватися, в тому числі через невідповідність окремих державних норм європейському підходу до регулювання. Експерти зазначають, що посилення регуляторного тиску на аптечну сферу створює ризики зниження доступності ліків для населення.

У зв’язку з цим представники професійної спільноти закликають уряд змінити підходи до реформування галузі. Ми говоримо про запровадження стандартів лише після комплексного аналізу їх впливу, економічних розрахунків та консультацій із профільними асоціаціями.

Також пропонується призупинити запровадження нових механізмів, щоб уникнути дестабілізації фармацевтичного сектору та гарантувати належний рівень фармацевтичної безпеки в державі.