Квиток за 300 грн, а собівартість 1200: експерт пояснив критичну ситуацію в УЗ
Вантажні перевезення більше не можуть компенсувати збитки пасажирському сегменту “Укрзалізниці”, оскільки обсяги вантажів суттєво скорочуються, а прибутки компанії падають.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву екс-директора департаменту пасажирських перевезень УЗ Олександра Красноштана у колонці. ЦТС.
Читайте також: “Укрзалізниця” переходить на модель PSO: що це означає для бізнесу та пасажирів
Чому скорочуються обсяги вантажів
За словами експерта, історично пасажирський напрямок фінансувався за рахунок доходів від вантажних перевезень.
Проте зараз цей механізм фактично вичерпав себе: через бойові дії та втрати промислових потужностей УЗ щорічно недоотримує мільйони тонн вантажів.
Закриття шахти, електростанції чи іншого підприємства означає до мінус 5 млн тонн перевезень на рікщо безпосередньо впливає на доходи залізниці.
Крім того, порівняно з 2013 роком та докоподібним періодом Україна втратила значну частину транзитних перевезень, найбільш маржинальних для компанії.
“Так ми опинилися в точці “потяг далі не їде”. І держава має взяти на себе свою функцію”, – наголосив Олександр Красноштан.
Пасажирські перевезення – скоротилися вдвічі
Водночас скоротилися й обсяги пасажирських перевезень. Якщо у 2019 році у далекому повідомленні УЗ перевезла 55 млн пасажирівто минулого року – близько 25 млнтобто більш ніж удвічі менше. У цьому постійні витрати підприємства залишаються майже постійними.
“Є постійні витрати, які залізниця несе незалежно від того, скільки мільйонів вона обслуговує – 5 чи 50. Насамперед, це адміністративні витрати”, – зазначив Красноштан.
Механізм PSO та компенсація вартості квитків УЗ
Для вирішення ситуації, що склалася в УЗ, на переконання експерта, необхідно впровадження механізму PSO – зобов'язання держави компенсувати перевізнику соціально важливі перевезення із бюджету.
“Хто замовляє – той і платить”, – пояснив експерт, додавши, що в Україні досі не визначено, хто саме є замовником пасажирських залізничних перевезень.
Він також звернув увагу на необхідність визначити таке:
- критерії соціальних маршрутів;
- визначити обсяги перевезень;
- справедливу різницю між тарифом для пасажира та реальною собівартістю.
За його словами, якщо умовна собівартість купейного квитка з Києва до Львова становить 1200 грн., а пасажир платить 300 грн., різницю має компенсувати держава.
“Закони економіки, як і закони фізики, не можна ігнорувати чи замовчувати”, – резюмував Красноштан.
Що передувало
Як відомо, “Укрзалізниця” намагалася ініціювати підвищення тарифів на вантажні перевезення на 40%, аби завдати шкоди пасажирці.
Раніше член Наглядової ради “Укрзалізниці” Анатолій Амелін заявив, що підвищення вантажних тарифів на 20% призведе до майже пропорційного падіння вантажопотоку – на 19%. Про це свідчить внутрішнє дослідження підприємства.
Він також повідомив, що УЗ має понад 1 млрд доларів боргів і потребує масштабної реструктуризації, а також реформ у фінансуванні пасажирських перевезень та анбандлінгу. Але підвищення тарифів без вирішення системних проблем лише посилить ситуацію: частина клієнтів відмовиться від послуг залізниці чи перейде автотранспорт.
Народні депутати закликали уряд виділити Укрзалізниці 26 млрд грн – саме такої суми не вистачає компанії, щоб здійснювати пасажирські перевезення та утримувати фінансову стабільність.
За словами заступника голови транспортного комітету Олексія Мовчана, залізниця виконує критично важливі соціальні функції, тому її збитки через війну та падіння вантажопотоків має компенсувати держава. Втім, уряд поки що виділив тільки 16 млрд. грн.
Нагадаємо, експерти промислової галузі неодноразово попереджали, що постійне зростання тарифів на залізничні перевезення може призвести до руйнування металургійної та інших експортних сфер.



Опублікувати коментар