Декарбонізація в Україні не повинна перетворитися на деіндустріалізацію, – PAEW
В Україні розпочався один із найбільших екологічних переходів в історії промисловості. Набув чинності Закон «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення».
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заява Президент Асоціації екологів (ПАЕП) Людмила Циганок.
Компанії мають три роки, щоб подати заявку на комплексний екологічний дозвіл, а потім перейти до найкращих доступних технологій та управління (BTM). Проте, на її думку, за відсутності реальних механізмів підтримки цей процес може закінчитися деіндустріалізацією, а не екологічною модернізацією.
За її словами, сьогодні підприємства дійсно активніше замислюються про BAT, але існує розрив між бажанням модернізуватися та можливістю фінансувати зміни. Умови воєнної економіки, розруха, необхідність інвестувати в енергетичну безпеку, матеріально-технічне забезпечення та відновлення потужностей роблять масштабні екологічні інвестиції практично недосяжними без державної та міжнародної підтримки.
Експерт наголошує, що впровадження BAT потребує мільярдів доларів капіталовкладень, довгострокових кредитних ресурсів, грантів, технічних центрів і програм модернізації – словом, як це було під час євроінтеграції Польщі, Чехії, Румунії та інших країн Східної Європи. Тому BAT став для них шляхом розвитку, а не смертним вироком для старої галузі.
В Україні поки що бізнес отримав лише закони та зобов’язання, без фінансових інструментів для переходу.
«Під прапором правильних європейських слів ми ризикуємо втратити галузь», — каже Циганок.
На її думку, без доступних кредитів, механізмів співфінансування, підготовки кадрів і жорстких технічних критеріїв реформу можна замінити «екологічним вторинним» – імпортом застарілого обладнання під виглядом модернізації або просто закриттям промислових підприємств.
Серед головних викликів перехідного періоду експерт називає інвестиційну невизначеність військового часу, гостру нестачу інженерних кадрів, ризики імпорту невідповідних технологій і слабку систему контролю. Тому держава має вирішити: або НДТ стане інструментом розвитку з реальними перехідними механізмами, або перетвориться на тригер для бурхливого колапсу частини української промисловості.
“НДТМ – правильний курс. Але без часу, грошей і технічної підтримки ми ризикуємо модернізувати економіку не вперед, а вбік – через зникнення підприємств, а не їх оновлення”, – підсумував Циганок.
Як відомо, ухвалений влітку закон про викиди одразу викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Є три основних застереження: нереалістичні терміни модернізації промисловості, закладені в законі, економічний тиск на підприємства та ігнорування реалій воєнного часу в Україні.
Експерти нагадали, що навіть у стабільній та благополучній Європі перехід на BAT здійснюється вже понад 20 років. Уряд дає Україні лише 7 років – при тому, що закон навіть не дає жодних роз’яснень щодо закінчення воєнного стану, що суттєво впливає на інвестиції та економіку.
Опублікувати коментар