Чому Україні потрібна відстрочка вуглецевого мита ЄС: роз'яснення юриста
Україна має повне юридичне право звернутися до Європейського Союзу з проханням щодо відстрочення запровадження прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). І має докладати для цього максимум зусиль.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву партнера юридичної компанії “Альтело” та голови правового комітету Української вітроенергетичної асоціації Ольги Савченко.
“Очевидно, що ми зараз не потягнемо це навантаження”, – зазначила Савченко, коментуючи запровадження вуглецевого мита під час війни.
За її словами, бізнес не може інвестувати в декарбонізацію, адже “інвестує в те, щоб виживати” з огляду на постійні обстріли, подорожчання праці та втрату кадрів.
Юрист підтвердила, що регламент CBAM прямо дозволяє країнам, які зазнали “непередбачуваних і неспровокованих подій з руйнівними наслідками”, звертатися з проханням про відстрочку.
“Я думаю, що Міністерство все ж таки їх подасть через те, що бізнес тисне, що зрозуміло саме через воєнний стан”, – зазначила вона.
Водночас Савченко сумнівається, що ЄС погодиться на тривале відстрочення.
“Мені здається, що, можливо, підуть назустріч на якийсь незначний термін”, – каже Савченко.
При цьому, на її думку, потрібно докладати максимально зусиль для того, щоб воно хоча б покрило період воєнного стану, який невідомо, коли завершиться.
Введення CBAM в Україні
За оцінками Федерації роботодавців України, CBAM у 2026 році може знизити ВВП України на 4,8% та скоротити експорт до ЄС майже на 8%. Бюджет ризикує втратити до 125 млрд. грн., а країна – понад 73 тис. робочих місць.
Нагадаємо, CBAM передбачає запровадження вуглецевих мит на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
Експерти зазначають, що для України, яка постачає в ЄС значні обсяги продукції з високим вуглецевим слідом, CBAM становить серйозну загрозу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Опублікувати коментар