Частка 6 млн біженців залежить від відновлення української промисловості, – Reuters
Українська економіка входить у п'ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення виробництва. Водночас збереження промислового потенціалу критично важливе не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для повернення біженців та працевлаштування військових після її завершення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на публікацію. Reuters.
Читайте також: Україна стане індустріальним серцем Європи: прогноз західних ЗМІ
Втрати бізнесу через енергокризу
За даними агентства, масовані удари по енергетичній інфраструктурі змусили підприємства скорочувати обсяги виробництва та працювати в умовах аварійних відключень електроенергії.
Керівники компаній різних галузей, від металургії до виробників будматеріалів та харчової продукції, повідомляють про зростання витрат та збої у роботі.
Так, гендиректор групи “Ковальська” Сергій Пилипенко заявив, що відсутність стабільного енергопостачання іноді скорочує обсяги виробництва до 50%. За оцінками економістів, у січні-лютому дефіцит електроенергії перевищував 30% потреби, що безпосередньо впливає на ділову активність.
Схожа ситуація в металургії: Олександр Мироненко, операційний директор “Метінвесту” – гірничо-металургійної групи з річним оборотом близько 7 млрд доларів, – наголосив, що тривалі знеструмлення унеможливлюють перезапуск виробництва після кожного нового удару.
Незважаючи на плани зростання в поточному році, компанія не змогла досягти цих показників вже в перші два місяці, адже удари торкаються не тільки генеруючих потужностей, а й транспортної інфраструктури, що відображається на всіх виробниках в Україні.
Повернення біженців та робота для військових
“Економіка України скоротилася майже на третину в перший рік війни і, як і раніше, залишається значно менше, ніж до вторгнення. Близько 6 млн. українців поїхали за кордон, ще більше 3 млн. стали внутрішньо переміщеними особами”, – вказує Reuters.
Експерти зазначають, що промисловість є основою не лише фінансування оборонних витрат і виробництва озброєння, а й створення робочих місць у мирний період.
Саме економічні можливості стануть визначальним фактором для повернення громадян з-за кордону та інтеграції військових після демобілізації.
Через енергетичну кризу Нацбанк уже знизив прогноз економічного зростання на цей рік до 1,8%, а незалежні аналітики оцінюють його ще більш стримано – на рівні 0,8-1%. За оцінками уряду, лише у січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн через проблеми з енергопостачанням.
На цьому фоні питання підтримки та відновлення енергетичної інфраструктури стає стратегічним.
Збереження виробничого потенціалу розглядається як передумова для прискореного економічного оновлення після завершення бойових дій та стабілізації соціально-економічної ситуації у країні, резюмує агентство.
Ситуація з промисловістю у ЄС
Як відомо, ЄС оголосив про перезапуск промисловості: Європейська комісія у лютому має подати Закон про промисловий бум – Industrial Accelerator Act.
Це потрібно, щоб зміцнити виробничу базу ЄС, адже основною проблемою для європейської промисловості залишається посилення глобальної конкуренції, зокрема з боку Китаю та США, а також втрата частини виробництв та тиск на стратегічні сектори.
Нагадаємо, за 2021-2025 роки українські металургійні підприємства перерахували до бюджетів усіх рівнів 193 млрд грн, або 5,9 млрд доларів податків та зборів. Лише у 2025 році чотири найбільші компанії галузі сплатили 33,1 млрд грн (+2,1% р./р.) – це важливе джерело фінансування оборони та економіки.
У той же час повідомлялося, що тривалі відключення підприємств ГМК від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних та техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах харчування.



Опублікувати коментар