Більше мільярда доларів щорічно: експерт попереджає про наслідки МБАМ для України
З 1 січня 2026 року Європейський механізм імпорту вуглецю (CBAM) запрацює в повному обсязі. Це створює значні ризики для українських експортерів промислової продукції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву виконавчого директора Національної асоціації гірничодобувної промисловості України Ксенії Оринчак.
Крім того, за словами експерта, його реалізація коштуватиме Україні понад мільярд доларів щорічно – адже уряд поки не зміг домовитися про відстрочку.
За її словами, перехідний «навчальний» період 2023-2025 років завершився, і відтепер МБАМ працює в основному режимі. Для України це означає обов’язкову перевірку звітів про викиди та фінансову відповідальність для імпортерів продукції в ЄС. Йдеться насамперед про металургію, цемент, добрива, електроенергію, алюміній і водень.
Оринчак зазначив, що збитки української економіки в перший рік повноцінної роботи МБАМ можуть скласти $202 млн, а до 2030 року щорічно зростати до $1,44 млрд. Це буде серйозним ударом по галузях, які втратили активи через війну, а також по українському бюджету.
Вона також зазначила, що українська промисловість перебуває в нерівних умовах порівняно з європейською. ЄС має доступ до багатомільярдних фондів «Зеленої угоди», дешевих позик і стабільного фінансування, тоді як український бізнес змушений планувати декарбонізацію в умовах війни, порушених ланцюгів постачання та обмеженого доступу до капіталу.
Окремим ризиком Оринчак назвав так звану «пастку даних»: якщо неможливо надати перевірені дані про реальні викиди через військові дії, брак персоналу чи інспекторів, Єврокомісія може застосувати завищені «значення за замовчуванням». Це означатиме значно вищі виплати для українських експортерів, незалежно від їх фактичного вуглецевого сліду.
Впровадження CBAM для України
Механізм корекції кордону викидів вуглецю (CBAM) з 2026 року запровадить податок на викиди вуглецю на імпорт певної продукції в ЄС, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
За оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на $8,7 млрд у 2026 році та до $11,3 млрд у 2034 році.
Крім того, очікується зменшення податкових надходжень та соціальних відрахувань до бюджетів і фондів усіх рівнів через зниження ділової активності. Очікується, що збитки досягнуть 2,8 мільярда доларів у 2026 році та зростуть до 3,6 мільярда доларів у 2034 році.
Раніше Єврокомісія не передбачала винятків для України в рамках CBAM, зазначаючи, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним. Водночас експерти відзначають, що Україна є одним із найбільших постачальників CBAM продукції до ЄС у натуральних обсягах, а така продукція становить близько 2% ВВП країни.
Також зазначається, що 81% українського експорту сталі йде на ринок ЄС. За цих умов запровадження МБАМ без особливих умов для України може суттєво знизити конкурентоспроможність металургійної галузі, яка забезпечує 7,2% ВВП країни.
У той же час, зокрема, генеральний директор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо заявив, що український уряд має активізувати переговори з Єврокомісією та добитися відстрочки або перехідного періоду щодо застосування механізму імпорту вуглецю (CBAM), оскільки його повна реалізація під час війни може призвести до багатомільярдних втрат експорту.
Опублікувати коментар