Україна ризикує втратити мільярди: як Рада зриває фінансування від партнерів

Дефіцит державного бюджету 2026 року становить 2,4 трлн гривень. Для його покриття Україна залучає зовнішню фінансову допомогу від партнерів, ключові з них – ЄС, МВФ та Світовий банк. Для отримання мільярдів доларів фінансування Верховна Рада має працювати як годинник – ритмічно та послідовно приймати необхідні закони.

Які законодавчі зміни має ухвалити парламент для своєчасного отримання фінансування від партнерів, скільки коштів Україна вже недоотримала через затримку голосувань у Раді, які конкретні рішення вимагають ЄС, МВФ та Світовий банк читайте у колонці для РБК-Україна координатора Економічної експертної платформи та асоційованого члена CASE Ukraine Олега Гетьмана.

Читайте також: Які податкові зміни має ухвалити Україна для виконання нових вимог МВФ

Головне:

• Зрив голосувань у Раді ставить під загрозу фінансування від партнерів на мільярди доларівяке має закрити дефіцит бюджету 2026 року на суму 2,4 трлн гривень;
• Україна вже недоотримала 4 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility через не ухвалення парламентом необхідних законодавчих змін;
• Парламент повинен підняти низку податків для того, щоб виконати вимоги нової програми МВФзокрема, має бути скасовано пільгу на оподаткування невеликих посилок з-за кордону;
• Поріг запровадження ПДВ для ФОП повинен починатися з 4,3 млн. гривень річного доходу;
• Рада має покращити управління державними енергокомпаніями та запустити пенсійну реформу для виконання програм фінансування, яке отримує Україна від Світового банку;
• Україна має не зволікати із законодавчими змінамизадля забезпечення ритмічності надходження зовнішнього фінансування.

Поки що українська дипломатія веде виснажливі переговори у Брюсселі, намагаючись розблокувати нову допомогу від ЄС для України обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки, не менш серйозна загроза фінансової стабільності формується всередині країни. – в українському парламенті.

Парламентська криза та зрив голосувань за ключові реформи створюють ризики не лише для майбутніх програм, а й для вже узгодженого фінансування від ЄС, МВФ та Світового банку.

В результаті Україна може опинитися в ситуації фінансового цугцвангу: коли зовнішні партнери формально готові фінансувати витрати бюджету, але внутрішні політичні чинники ускладнюють або уповільнюють надходження коштів. Це особливо критично через дефіцит державного бюджету 2026 року, який оцінюється у 2,4 трлн гривеньбільшість із яких планувалося отримати від міжнародних партнерів.

Ukraine Facility: Гроші в обмін на реформи (яких немає)

Ukraine Facility – програма фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу на суму 50 млрд євро на 2024–2027 роки, фінансування в рамках якої надається траншами після підтвердження виконання узгоджених структурних індикаторів «План України».

Через неголосування Верховної Ради за ключові індикатори – Україна вже недоотримала 4 млрд євро. Найбільший провал припав на кінець 2025 року, коли через відсутність голосувань за ключові закони у сферах держслужби, енергетики та житлової політики “зависли” виплати на суму понад 2,6 млрд євро. Ці кошти не просто затримуються – через жорсткі дедлайни Єврокомісії вони можуть бути втрачені для бюджету безповоротно, що на тлі загального дефіциту ставить під загрозу виплату соціальних зобов'язань України.

Читайте також: Чи буде катастрофа з бюджетом через затримку 90 млрд євро від ЄС

Ситуація посилюється тим, що до початку 2026 року парламент не виконав жодного нового індикатора, водночас ігноруючи “хвости” минулих періодів, таких як кадрове посилення антикорупційних органів. Це створює ефект накопичення збитків: до гальмування допомоги на 90 млрд євро з боку Угорщини додається внутрішній параліч, який щокварталу позбавляє країну мільярдних траншей від ЄС, МВФ та Світового банку.

Якщо Рада не відновить роботу найближчим часом, механізм часткового оцінювання від ЄС припинить діяти, та фінансова “дірка” стане некерованою.

Ключові невиконані індикатори – це важливі та корисні для України реформи, зокрема зміни до законодавства щодо державної служби (відновлення прозорих конкурсів на всі категорії держслужбовців), скасування припинення дії закону про державну допомогу, дерегуляція в окремих секторах.

Також передбачається удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювані джерела енергії, визначення спеціального статусу НКРЕКУ, призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, а також набрання чинності законами у сферах житлової політики, централізованого теплопостачання та залізничного транспорту.

МВФ: ключовий “якір” усієї системи міжнародного фінансування

26 лютого рада директорів МФВ схвалила нову програму розширеного фінансування Extended Fund Facility для України у розмірі $8,1 млрд. Меморандум містить низку важливих позитивних для економіки країни маяків, які підтримують провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри:

• продовження реформи митної служби; призначення нового голови ГТС до кінця березня 2026 року;

• створення централізованого сховища даних податкового та митного адміністрування;

• спрощений режим для самозайнятих, оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи;

• скасування податку пільги на імпорт у малоцінних поштових відправленнях, перехід до One stop shop;

Один із пунктів Меморандуму щодо ПДВ для ФОП, який раніше викликав негативну реакцію бізнес-спільноти та аналітичних центрів – у фінальному Меморандумі трансформувався – тепер він передбачає поріг 4 млн. гривень з 1 січня 2027 року. Це значно краще за 1 млн гривень, але все недостатньо високий поріг для перехідного періоду до вступу до ЄС. Доцільно встановити поріг 85 тисяч євро (4,3 млн гривень – ред.) на рік вступу до ЄС.а на той час передбачити вищий поріг.

Читайте також: Україна має найближчим часом отримати перші 1,5 млрд євро від МВФ

Більшість змін, передбачених новим меморандумом, потребують рішень Верховної Ради. Їх затримка створює ризик перенесення переглядів програми та відповідно затримок фінансування.

Параліч парламенту ставить під загрозу виконання нової програми із МВФ, що автоматично “заморожує” не лише прямі транші від МВФ, а й близько 12-15 млрд доларів пов'язаної допомоги від країн G7, для яких виконання програми з МВФ є маркером.

Світовий банк: фінансування соціальної стабільності

Програми Світового банку, зокрема PEACE та Development Policy Loans, залишаються важливим джерелом фінансування соціальних та відновлюваних витрат – від зарплат працівників бюджетної сфери до підтримки енергетичного сектору.

Це фінансування також пов'язане з реформами у сфері:

• Корпоративне управління: приведення статутів державних компаній (особливо в енергетиці – “Енергоатом”, “Укренерго”) до стандартів ОЕСР;

• Пенсійна реформа: законодавчі кроки щодо впровадження накопичувального рівня та жорсткої верифікації одержувачів;

• Екологічне законодавство: схвалення законів щодо моніторингу промислового забруднення.

Хоча частина рішень може бути прийнята Урядом, ключові структурні зміни потребують парламентської підтримки. Частину пунктів за угодою із Світовим банком наразі не виконано – проект про пенсійну реформу не внесено до парламенту, моніторинг промислового забруднення не розпочато.

Дефіцит бюджету 2026 року не залишає місця для маневру. Щотижня простою парламенту – це мінус мільярди гривеньякі мають на підтримку енергосистеми після зимових обстрілів.

Хто винен і що робити?

Сьогодні швидкість надходження міжнародного фінансування залежить не лише від рішень у Брюсселі, Вашингтоні чи інших столицях, а й спроможності українського парламенту забезпечувати виконання взятих на себе зобов'язань.

Вето окремих країн ЄС може затримати великі пакети допомоги, такі як 90 млрд євро. Але не менш серйозним ризиком є ​​внутрішня інституційна нездатність забезпечити виконання вже узгоджених програм та засобів від різних міжнародних партнерів. Наразі Україною через зрив зобов'язань уже не отримано 4 млрд євро, під загрозою ще 8 млрд доларів від МВФ.

Читайте також: Чи перегляну МВФ нову програму, якщо мирні переговори будуть успішними

У цій ситуації головний виклик для України – не лише переконати партнерів у необхідності фінансування, а й довести свою здатність діяти як передбачуваний та відповідальний учасник цих програм.

Бо у фінансовій війні, як і на фронті, критичне значення має не лише обсяг ресурсів, а й швидкість їхньої мобілізації. Для економіки країни, що воює, ритмічність фінансування має критичне значення.

Сподіваємося, що народні депутати врахують складність ситуації та критичний дефіцит бюджету, який вже може призвести до припинення фінансування різних соціальних та економічних програм, і почнуть приймати важливі для країни закони, завершивши поточні політичні ігри.