Завантажую зараз

Експерт розповів, що стоїть за скаргами Польщі на заборону українського експорту

Введення “нульової” квоти на експорт брухту чорних металів до кінця 2025 року є вимушеним кроком для підтримки української металургії в умовах війни, і це рішення було підтримано у Брюсселі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заява президента ВП “Укрметалургпром” Олександра Каленкова.

Читайте також: Експорт українського металобрухту побив усі рекорди у 2025 році: опубліковані дані

Претензії ж польської сторони щодо цього рішення необґрунтовані з огляду на реальний стан ринку.

За словами Каленкова, експорт металобрухту з України зріс з 50 тисяч тонн 2022 року до 450 тисяч тонн 2025-го. У той же час заготівля брухту в країні скоротилася в кілька разів, що спричинило дефіцит на внутрішньому ринку на рівні близько 200 тис. тонн.

“У 2025 році металургійні підприємства стали меншими, ніж могли б. Україна недоотримала орієнтовно 700 млн. доларів валютної виручки та мільярди гривень податкових надходжень”, – зазначив він.

Брук є обов'язковою складовою у всіх способах виробництва сталі – мартенівським, конвертерним та електродуговим. Для електрометалургії він визначає обсяг виробництва, інших технологій – впливає собівартість і викиди CO₂.

Каленков підкреслив, що гірничо-металургійний комплекс залишається однією з небагатьох галузей, які забезпечують валютний виторг та податкові надходження під час війни. Крім того, підприємства виробляють спеціальні сталі для оборонної промисловості та конструкції для фортифікацій.

Коментуючи реакцію Польщі, він зазначив, що обсяги українського металобрухту не є критичними для польського ринку. За його даними, ринок металобрухту Польщі становить близько 7 млн ​​тонн на рік. 2024 року з України в Польщу було поставлено 350 тисяч тонн, що становить менше ніж 5% польського ринку. При цьому сама Польща експортувала близько 3 млн тонн брухту.

“Якщо Польща сама експортує у сім разів більше металобрухту, ніж Україна постачає до Польщі, очевидно, що особливої ​​потреби у металобрухті вона не має”, – наголосив Каленков.

Він також заявив, що значна частина українського металобрухту фактично транзитом проходила через Польщу до третіх країн, зокрема Туреччини, щоб уникнути сплати експортних мит в Україні у розмірі 180 євро за тонну. За оцінками асоціації, у 2024 році бюджет міг би отримати понад 80 млн євро мита, якби воно було сплачено.

Президент “Укрметалургпрому” також повідомив, що консультації з Єврокомісією та профільними структурами ЄС тривали з 2023 року, і на рівні Брюсселя позиція України набула розуміння.

Водночас, він нагадав, що Польща має позитивне сальдо торгівлі з Україною. 2025 року імпорт із Польщі в Україну становив майже $8 млрд, тоді як експорт з України до Польщі – 5,1 млрд доларів. Після втрати Покровська Україна закуповує польське коксівне вугілля та кокс, що, за словами Каленкова, підтримує польську вугільну галузь.

“Ми не представляємо загрози для Польщі. Якщо обмеження щодо української продукції призведуть до зупинки наших підприємств, ми просто менше купуватимемо польські товари, у тому числі кокс і коксівне вугілля”, – зазначив він.

Каленков підкреслив, що тимчасове обмеження експорту брухту відповідає європейській практиці. ЄС планує з 2027 року обмежити експорт металобрухту до країн, що не входять до ОЕСР, у рамках Steel Action Plan.

Джерело

Опублікувати коментар

Ви, мабуть, пропустили