Криворізька вода. За будівництво гідроелектростанції, як і на батьківщині президента, переплатили 3 мільярди гривень.

Один із найбільших підрядників держбуду, одеська компанія «Автомагістраль-Південь», ймовірно, збільшила кошторис будівництва водогону Інгулець – Південне Водозоршерит більш ніж на 3 мільярди гривень.

Крім того, компанія фігурує у кримінальному провадженні щодо відмивання коштів проекту через конвертаційні центри та фіктивні агрофірми, які нібито експортували продукцію до Румунії – таким чином було легалізовано щонайменше 187 млн ​​грн.

6 червня 2023 року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС. Його руйнування призвело до критичного падіння рівня води в Каховському водосховищі та пошкодження інфраструктури водопостачання. Внаслідок стихії без водопостачання залишилися півтора мільйона жителів Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.

Буквально через кілька тижнів після трагедії уряд прийняв рішення про необхідність будівництва мережі нових водопроводів, які б забезпечували водою жителів цих регіонів. Зокрема, планується будівництво нової рукава річки Інгулець – Південного водосховища для водопостачання жителів Кривого Рогу та прилеглих районів.

За 26 км водопроводу Служба з питань відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області заплатила близько 7,7 млрд грн. без конкурсу Об'єкт побудувала компанія «Автомагістраль-Юг» одеського бізнесмена Олександра Бойка. Компанію пов’язують із колишнім громадським куратором «Великого будівництва», екс-радником голови Дніпропетровської ОДА Юрієм Голіком, який фігурує у справі про розголошення даних досудового розслідування НАБУ.

Понад 258 мільйонів гривень за непотрібну насосну станцію

Роль підрядника, Highway South, полягала в проектуванні та будівництві водопроводу. Проект виявився настільки масштабним, що знайшли не лише зайві труби, а й резервну насосну станцію. Так, згідно з проектом, від річки Інгулець до Південного водосховища мали прокласти новий магістральний водогін із трьома насосними станціями. Хоча по гідравліці, тиску, прохідності і логіці вистачало і двох.

Технічні спеціалісти держінституту встановили, що НС-1 та НС-2 повністю покривають потребу у підйомі води проектною продуктивністю 4200 м³/год.

«Потужності насосних агрегатів достатньо для забезпечення проектної витрати води без будівництва НС-3», – йдеться в офіційному висновку НДІ, який є у розпорядженні редакції.

Незважаючи на це, проектом передбачено будівництво НС-3 з комплексом допоміжних приміщень, а саме: трансформаторна підстанція, сховище цивільного захисту, диспетчерський центр, автономне електропостачання, відеоспостереження на 26 камер, SCADA, IP-телефонія, система кондиціонування, дизайнерська підлога в декілька рівнів, озеленення декоративними газонами, дизайнерське оздоблення інтер’єру, душові кабіни, плитка, стелі Армстронг.

Лише кілька прикладів витрат:

​ •​ Плитка, декоративні плінтуса, склопакети – 3,1 млн грн.

​ •​ Оздоблення стелі – 1,5 млн. грн.

​ •​ Вентиляція та кондиціонування – понад 5 млн грн.

​ •​ Відеоспостереження – 600 000 грн.

​ •​ Системи пожежогасіння та блискавкозахисту – понад 3 млн грн.

​ •​ Зовнішнє оздоблення фасаду – 5,1 млн грн.

У результаті сума переоцінки склала 258 345 726,80 грн.

1,8 мільярда гривень у трубах: чотири замість двох

Ще одним ключовим рішенням, яке дозволило збільшити вартість водопроводу, який має забезпечити водою батьківщину президента, є використання чотирьох трубопроводів різного діаметру та з різних матеріалів.

“Поліетиленові та склопластикові труби. Шукали їх по всій Європі, отримали від 8 постачальників. Для прокладання труб ми будуємо траншею шириною 13 метрів і глибиною 2,5 метра. Щоб побудувати водозабір, нам потрібно тимчасово змінити русло річки Інгулець. Ми проводимо неймовірний обсяг земляних робіт – 2,4 млн м3, щоб подати воду в місто на в найкоротші терміни», – зазначається на сайті. «Автомагістралі».

Натомість експерти вважають такий проект недоцільним. Труби різного діаметру і матеріалу є додатковим навантаженням і потенційним розбалансуванням всієї системи. І ще чотири труби плюс окремі труби, з'єднання, фланці, фітинги, зварювання, технагляд.

Документація не містить ані гідравлічного обґрунтування такої конфігурації, ані порівняльного аналізу економічної доцільності.

Наслідками такого технічного рішення стало збільшення вдвічі кількості траншей, розробки ґрунту, засипки, збільшення кількості арматури в 2-2,5 рази (клапани JAFAR – більше 150 шт.) та штучне збільшення об'єму монтажу, матеріалів і вишукувань. Завищення вартості матеріалів (тільки труби, арматура та насосне обладнання): 371 817 834,70 грн.

У техніко-економічному обґрунтуванні інституту розглядався альтернативний варіант: 2 труби Ø1300 мм, використання меліоративного каналу без реконструкції, відмова від будівництва ПС-3. Цей варіант обійшовся в 1,94 рази дешевше, потребував у 2,33 рази менше річних капіталовкладень на обслуговування, а будівництво вимагало на 6 місяців швидше.

Проаналізувавши проектну документацію, коригування проекту та науково-технічне забезпечення, ми дійшли висновку, що в жодному з розглянутих документів не обґрунтовано необхідність та ефективність використання 4-х труб різного діаметру замість 2-3 однакових, що є основою для гідравлічного розрахунку системи водопостачання.

Також не передбачено розрахунок різної кількості водопроводів різного діаметру та відповідне порівняння ефективності прийнятих рішень, що було передбачено ТУ. Проект не обґрунтовує рішення про прокладку чотирьох ниток водопроводів різного діаметру та з матеріалів, що дестабілізують роботу системи водопостачання.

Відповідно до попередніх висновків технічної частини, які стосуються визначення кількості та діаметрів трубопроводів, аналіз вартості за договірною ціною показує, що орієнтовна сума перевитрати становить 1 817 702 988 грн. До цього додамо, що реконструкція меліоративного каналу згідно з аналізом вартості згідно з договірною ціною відсутня – орієнтовна сума перевитрати становить 346 728 878,52 грн.

Скільки коштує пісок, якщо його возити на 260 км: дорожче на 372 млн грн

Згідно з урядовими постановами, максимальна відстань транспортування місцевих матеріалів для інвестиційної документації розрахована на відстань до 80 км: більша відстань вважається економічно недоцільною.

Тому на великих будівельних майданчиках часто зводять тимчасові виробничі приміщення. Але «Південна магістраль» транспортує пісок на 264 км, перевищуючи максимальну норму на 184 км. Орієнтовна сума перевитрат становить 373 248 676,00 грн.

У проекті також завищено відстань транспортування шлаку на 80 км, що згодом збільшує вартість проекту в цілому на 94 305 423,44 грн. Крім того, в проекті завищено вартість матеріальних ресурсів при виконанні робіт, а саме трубної продукції (склопластикові, поліетиленові труби), запірно-регулюючої арматури JAFAR та насосного обладнання. Орієнтовна сума перевитрат становить 371 817 834,70 грн.

Через особливості судових рішень кримінальне провадження за фактом відмивання коштів за проектом «Інгулець – Південне водосховище», в якому фігурує «Автомагістраль-Південь», залишилося поза увагою ЗМІ.

За даними Єдиного реєстру судових рішень, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202400000000774 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (перевищення влади або службового становища групою осіб) за фактами ймовірного відмивання коштів при будівництві Криворізького ГЕС.

У матеріалах справи зашифровані всі компанії, але з контексту зрозуміло, що йдеться про «Автомагістраль-Південь».

Наприклад, у пропозиції ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» уклало договір з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 19 липня 2023 року на будівництво ділянки магістрального водопроводу річка Інгулець – Південне водосховище для водопостачання м. Кривий Ріг у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із руйнуванням ІНФОРМАЦІЯ_4, на загальну суму 5,3 млрд грн – очевидно. що угода була укладена з одеською компанією, близькою до Голіка.

З контексту також стає зрозуміло, що в матеріалах йдеться про закупівлю труб за завищеними цінами у ТОВ «Шляховик-97», яке згодом закуповувало труби у заводів-виробників. За версією слідства, це було зроблено з метою штучного завищення цін на продукцію, що поставляється.

Крім того, за версією слідства, службові особи «Автомагістраль-Південь» «вносили в акти виконання робіт недостовірні відомості та завищували ціни на ТМЦ, а надміру отримані бюджетні кошти за фактично не виконані будівельні та інші види робіт спрямовували до афілійованої структури у вигляді плати за надання послуг та оренду нерухомого та рухомого майна». Податкових накладних за такими операціями зареєстровано на 2,6 мільярда гривень.

«У подальшому службові особи (цього підприємства), використовуючи послуги так званих конвертаційних центрів з метою легалізації бюджетних коштів, отриманих від ТОВ «Автомагістраль-Південь», закуповували сільськогосподарську продукцію у групи підприємств, які мали ознаки фіктивності та належали до так званої транзитної групи», – йдеться в матеріалах справи.

Зокрема, «здійснюючи експортні операції сільськогосподарської продукції на афілійовані структури, вони легалізували товарної вартості на загальну суму 187 млн ​​грн та занизили податок на додану вартість на загальну суму 20,5 млн грн.

3 млрд грн «технічного непорозуміння» та непрозорого аудиту

За експертними даними, отриманими редакцією, держава, швидше за все, переплатила за водопостачання щонайменше на 3 млрд грн. І причина не лише в завищених цінах, що є класичною корупційною схемою, а в економічно та технічно “завищеному” кошторисі та проекті об’єкта. Насамперед, йдеться про відкриття 4-х гілок водопроводу. Таким чином, загальна вартість проекту становить 7,7 млрд грн. безпідставна переплата становить понад 3 млрд грн. або більше 39%.

Нагадаємо, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» є одним із основних «гравців» на ринку держзамовлень інфраструктури. Її пов'язують з координатором “Великого будівництва”, колишнім радником голови “Укравтодору” Юрієм Голіком.

За даними журналістів, Голік «лобіював» цього підрядника як «технічно надійного» в дорожніх проектах, а з 2023 року – на об’єктах критичної інфраструктури. Саме Голік регулярно позитивно відгукувався про реалізовані «Автомагістраль-Південь» проекти та розкручував наративи про «безальтернативність» НС-3 на закритих зустрічах із чиновниками Міністерства інфраструктури.

Замовник проекту – Служба реконструкції та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області. Генеральний проектувальник – ТОВ «Трансінжиніринг». Усі рішення погоджені та пройшли експертизу. Експертиза проекту була підписана попри наявні технічні висновки з чітким запереченням необхідності будівництва НС-3 та додаткових труб.

Офіційні видання наголошували, що оцінку перевіряли незалежні аудитори проекту USAID, що мало свідчити про прозорість і ринковість цін на будівельні матеріали, які входять до кошторису.

Проте на сайті проекту «Економічна опора України» тексту самого аудиторського звіту немає, а є лише згадка про те, що підрядник – ТОВ «СДМ Інжиніринг Україна» – «провів комплексну техніко-економічну експертизу розробленої проектно-кошторисної документації».

Про аудит USAID йдеться також у звіті Рахункової палати щодо прозорості будівництва об’єктів, пов’язаних з подоланням наслідків руйнування Каховської ГЕС.

У цьому ж звіті Рахункова палата вказує на конкретні порушення, пов’язані з водопостачанням: ТОВ «Автомагістраль-Південь» закупило поліетиленові труби діаметром 1000 мм за завищеними цінами на суму 112 758,1 тис. грн на водосховищі річки Інгулець-Південний, що призвело до переплати.

На тлі війни, розрухи, відсутності бюджету на розвиток і гострої потреби в армії комусь стало зручно «утримувати інфраструктуру». що далі Швидше за все нічого. Тому що це було зроблено згідно з процедурою. Бо є документи, експертизи, підписи.