Впровадження PDF для приватних підприємців. Які основні недоліки цієї ідеї?

Голова Української асоціації прямих продажів Надя Бедричук поцікавилася, які адміністративні проблеми може створити для ФОП запровадження ПДВ, чи зніме новий податок проблему дроблення великого бізнесу та які труднощі може створити новий податок для майже 700 тисяч підприємців.

Дискусія щодо запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців з оборотом 1 млн гривень на рік звелася до двох протилежних позицій. Деякі стверджують, що це смертельний удар для малого бізнесу під час війни. Інші кажуть, що «нічого страшного не станеться», тому що 20% ПДВ просто перекинуть на покупця, а адміністрування буде «майже непомітним». Обидві позиції надмірно спрощують реальність, але перейдемо безпосередньо до суті.

У 2024 році мав оборот понад 1 млн. грн 660 тис. приватних підприємців з 1,7 млн. зареєстрованих фізичних осіб-підприємців на єдиному податку. Якщо поріг ПДВ залишиться без індексації, то у 2027 році таких підприємців буде ще більше просто через інфляцію та девальвацію.

Коли більше 10 років тому вводили планку в 1 мільйон гривень, ми говорили про «масштаб», про зростання підприємства до рівня платника ПДВ. Давно такого не було.

Наслідком цього рішення стане різке збільшення кількості платників ПДВ – приблизно в чотири рази: з нинішніх 250 тисяч до понад мільйона. Це означає збільшення витрат не лише для бізнесу, а й для держави. Сьогодні вартість програмного забезпечення для адміністрування ПДВ оцінюється в 180 мільйонів гривень, і це тільки початок.

У 2024 році Кабінет міністрів обмежив кількість співробітників ДАІ: 1,8 тис. співробітників в центральному апараті і 19,3 тис. на місцях. Ці ресурси навіть теоретично не розраховані на такий обсяг платників ПДВ, який можна очікувати після запровадження норм ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Навантаження на одного інспектора зросте в рази, а з цим ризик помилок, затримок і можливих конфліктів з ЄВ та ФОП.

Очікувані надходження від реформи у 2027 році оцінюють у 40 мільярдів гривень. У середньому це близько 60 тисяч гривень ПДВ на одну фізичну особу-підприємця на рік, або 5 тисяч гривень на місяць.

Виявляється На одного працівника ДАІ припадатиме 38 приватних підприємцівщо загалом принесе до бюджету близько 190 тис. грн ПДВ на місяць. При цьому середня зарплата податківця становить близько 65 тисяч гривень. Ця арифметика навіть на папері виглядає непривабливо.

Поведінкова реакція бізнесу буде передбачуваною. Деякі підприємці почнуть дробити свій бізнес. Частина піде на готівкові або напівтіньові платежі, включно з криптовалютами. Хтось навмисне зменшить офіційний оборот. Деякі просто відмовляться від масштабування. В результаті економіка отримає не більше ПДВ, а більше викривлень.

В уряді заявляють, що реформа зменшить зловживання великим бізнесом спрощеною системою. Дуже дивно чути від влади, що їй відомі конкретні приклади використання великого бізнесу тисячами приватних підприємців. Вони знають приклади і можуть виявляти такі зловживання за критеріями – і реакція не на перевірку конкретних шахраїв, а на написання змін до законодавства, щоб покарати всіх приватних підприємців, переважна більшість яких є сумлінними платниками податків.

Це та сама логіка, за якою роками не наводять лад на митниці, яка пропускає контрабанду через кордон, а борються з продавцями імпортних товарів.

Чи можна очікувати, що великий бізнес, який взяв за модель використання 1,5 тис. ФОП для виведення доходу, раптом закриється через те, що йому знадобиться 3-4 тис. ФОП? Навряд чи. Це не загроза для бізнесу, а нормальне завдання для керівництва. Чи була ідея знизити поріг ПДВ, поки рука мінімізуючих підприємців не втомилася писати заяви на реєстрацію нових ФОП?

Пропозиція просто «перекласти ПДВ на покупця» теж не працює. У сегменті B2C платоспроможність населення падає, а конкуренція з боку тіньового імпорту залишається високою, оскільки митниця все ще допускає контрабанду у значних обсягах (згідно розрахунки експерти – втрати державного бюджету сягають 105-120 млрд грн на рік).

Ще одна проблема виникає в сегменті B2B: малі постачальники з оборотом до 1 млн грн стають нецікавими великим компаніям-платникам ПДВ. Або збільшуються, або зникають.

При цьому необхідність підвищення цінника стосуватиметься кожного окремого підприємця. Коли всі навколо хочуть «перерахувати 20% ПДВ покупцеві», витрати бізнесу зростають не тільки на додаткові 20%, а набагато більше. В результаті прибутковість підприємств, і без того підірвана війною, енергодефіцитом і відтоком клієнтів, ще більше знижується і призводить до закриття бізнесу.

Тут також слід зазначити, що уряд розглядає внутрішню торгівлю як один із головних драйверів економічного зростання у 2026 році.

Спрощена система оподаткування – не український винахід. Він з'явився в багатьох посткризових економіках як відповідь на слабкі інституції та масову роботу тіньових підприємців. І спрощені системи тепер доступні в більшості європейських країн. Там, де спрощена система була різко обмежена – результат був той самий: підвищення готівкових розрахунків, «касові знижки», закриття підприємств. Приклади цього можна побачити сьогодні в Росії.

Але реальний ризик цієї реформи полягає не в самому податку, а в контролі. ПДВ, навіть «цифровий», передбачає облік податкових кредитів, оформлення накладних, штрафів за помилки, облік товару. Для приватного підприємця, який відповідає перед державою всіма своїми активами, це стимул не рости, а залишатися за планкою або закриватися.

Найбільш логічним рішенням у цій ситуації є перегляд граничного розміру сплати ПДВ. Поріг у мільйон гривень вже давно не відповідає українським реаліям. Європейська директива, на яку посилається Мінфін, дозволяє встановити поріг ПДВ на рівні 85 тис. євро. Збільшення ліміту дозволить зберегти спрощену систему як інструмент розвитку малого бізнесу.

І останнє, що зараз шумить серед приватних підприємців. Ставлення влади до спрощенців ніколи не було секретом. Зневажливе ставлення до малого бізнесу та підприємців загалом, зарахування їх до шахраїв є типовою ознакою професійної деформації українських чиновників та їхніх радників. Втратити платників податків приватних підприємців не бояться («сім годин мак не родив – і голоду не було» – пряма цитата). Чиновники закликають до справедливості, отримуючи зарплату в 3-10 разів вищу за середню по країні. Нарікають на незбалансованість зовнішньої торгівлі, але роками залишають відкритими канали контрабанди – торік вона сягнула близько півтрильйона гривень, близько 14% усього імпорту.

Зараз уряд пропонує запровадити ПДВ для ФОП як скасування «пільг» для ФОП – і з цим можна погодитися, якщо буде встановлено певний адекватний поріг для переходу на ПДВ. Якби не презентація та тон дискусії з підприємцями. Здається, насправді мова йде не про надходження до бюджету, а про встановлення адміністративного контролю над третиною ФОП та скасування спрощеної системи оподаткування для всіх, хто має обіг від 1 мільйона гривень.

При цьому в попередні роки приватні підприємці вже «переварили» і підвищення податків, і ПРО на всіх. Зокрема, фізичні особи-підприємці 3-ї групи з оборотом від 1 мільйона гривень сплачують до бюджету в середньому понад 8% від обороту – це єдиний податок, військовий збір та єдиний соціальний внесок. А якщо у вас оборот 500 тисяч на третій групі на рік, то ви заплатите більше 10% різних податків з обороту. При цьому великий бізнес – платник ПДВ сплачує в середньому 3,6% податків з обороту (ПДВ, ПнП, Податок на майно – з обороту), про що йому також пред'являться довідка.

«Реформа ПДВ» ускладнить життя ФОП як під час роботи, так і під час закриття. Податкова перевірка тепер охоплює не останні 3 роки, а фактично 7, з призупиненням терміну давності на пандемію та воєнний стан. Повісити на такий «гачок» 700 тисяч підприємців. – Це вкрай політично безвідповідальний крок і величезний ризик для соціальної стабільності в країні.

У небезпеці почувається малий бізнес, який відповідає за своїми зобов'язаннями перед державою всією своєю приватною власністю. І це змушує приватних підприємців займати «оборонну позицію».

Сподіваємося, що автори «реформи» дослухаються до конструктивних пропозицій підприємців і доопрацюють проект закону про ПДВ для малого бізнесу, встановивши реалістичну межу переходу на ПДВ, щоб він не став руйнівним для малого бізнесу.