У Раді пояснили, які правки відхилили в бюджеті-2026 і де знайшли додаткові кошти для переселенців

За її словами, при підготовці держбюджету до другого читання народні депутати внесли майже 3,4 тис. поправок, і якби врахувати їх усі, необхідно було б знайти понад 7 трлн грн додаткових ресурсів.

Натомість реальна дохідна частина проекту, який дійшов до Верховної Ради, становить 2,9 трлн грн, тому значну частину пропозицій відхилили через відсутність джерел фінансування та елементарної фіскальної логіки.

Як зазначив парламентарій, більшість внесених змін були більш ніж виправданими з огляду на потреби соціальної сфери – соціальних виплат і підтримки незахищених верств населення, освіти, медицини, громадської безпеки, але врахувати їх у повному обсязі без певних джерел фінансування було б неможливо.

У результаті ініціативи комітету також не були сприйняті в повному обсязі – зокрема, прохання збільшити фінансування «Відновлення» до 17 млрд грн.

“Нардепи між першим і другим читанням проекту держбюджету внесли 3339 поправок. І якщо всі ці поправки врахувати, то потрібно буде знайти додаткові кошти на суму понад 7 трлн грн. Але ми розуміємо, що на даний момент дохідна частина бюджету, яка потрапила до Верховної Ради, становить близько 3 трлн грн. Тому, на жаль, всі поправки, які вніс парламентаріїв не можна брати до уваги, тому багатьом із них довелося відмовити», – зазначила Олена Шуляк.

isRecovery Funding

Вона додала, що, незважаючи на відхилення частини поправок, у бюджеті збережено кошти на відновлення пошкодженого та зруйнованого житла на рівні близько 7 млрд грн.

Частину цих коштів – 2,4 млрд грн – надає Банк розвитку Ради Європи, але уряд планує активніше залучати Світовий банк та інші мікрофінансові організації, що дозволить розширити ресурси житлово-комунальних програм, не виходячи за межі бюджетної стійкості.

Куди будуть розподілені додаткові кошти?

За словами Шуляк, між першим і другим читанням доходи бюджету зросли на 30 млрд грн.

Основним джерелом стала зміна ставок податку на прибуток банків – замість 25% вони платитимуть 50%. Рішення непопулярне для банківського сектора, але воно дозволяє спрямувати матеріальні ресурси на першочергові витрати.

За словами парламентарія, нові надходження будуть розподілятися адресно: майже 7 млрд грн підуть на підвищення зарплат викладачам вишів, 1 млрд грн – на гуманітарне розмінування, ще 1 млрд грн – на житло в дитячих садках і школах.

«Аргументація проста: без безпечної інфраструктури батьки не віддадуть дітей у садочки та школи, а це безпосередньо впливає на зайнятість та економіку», – пояснила Олена Шуляк.

Витрати на житлові потреби ВПО

На підтримку тимчасового розселення переселенців до місцевих бюджетів виділять додатково 500 млн грн – понад 1 млрд, які були в першій редакції бюджету.

Водночас це не повною мірою забезпечує житлові потреби переселенців, тому громади мають використовувати будь-яку можливість для розширення фонду тимчасового житла та прискорення роботи з притулками у сферах освіти та цивільного захисту.

“Звичайно, коштів, передбачених проектом Держбюджету, навряд чи на все вистачить. Але ми пам’ятаємо про головні пріоритети – оборона, житло, робота та безпека українців. Тому переконана, що потрібно й надалі шукати можливості для збільшення фінансування на місцевому рівні. Також громади мають облаштовувати місця для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та максимально сприяти інтеграції переселенців”, – підсумувала Олена Шуляк.