Металургія втратила частину свого внеску у ВВП через російське вторгнення, але є й позитивна сторона – ЗМІ

Ситуація до лютого 2022 року

Так, за даними ЗМІ, до вторгнення РФ гірничо-металургійний комплекс забезпечував понад 10% ВВП і третину товарного експорту країни, формуючи значну частину валютних надходжень і податкових платежів.

У 2021 році внесок гірничо-металургійної промисловості в економіку України склав 10,3% ВВП з урахуванням суміжних галузей і споживчих витрат працівників. Частка металургії в експорті товарів досягла майже 33%, або $22,2 млрд валютної виручки: підприємства галузі тоді сплатили близько $3,5 млрд податків і зборів.

Металургія фактично функціонувала як екосистема: сталь була основою машинобудування, будівництва, енергетики та оборонної промисловості. До масштабної навали один галузевець створював робочі місця ще для чотирьох людей у ​​суміжних галузях, а кожен тринадцятий в Україні був пов’язаний із металургією. Містоутворюючу роль відігравала промисловість у Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі та Маріуполі. зокрема:

• на «Азовсталі» працювало понад 10 тис. осіб;
• на металургійному комбінаті імені Ілліча – близько 14 тис. осіб;
• в ArcelorMittal Кривий Ріг – майже 20 тис. осіб.

Після початку широкомасштабного вторгнення сектор зазнав значних втрат. Підприємства Маріуполя, на частку яких припадало близько 40% виробництва сталі, опинилися на окупованій території. Це призвело до втрати 40% експорту чавуну та сталі та близько 30% експорту сталевого прокату.

На кінець 2024 року внесок металургії скоротився до 7,2% ВВП, а експорт гірничо-металургійної продукції – до $6,4 млрд, або 15,4% товарного експорту. Податкові надходження від гірничодобувної та металургійної промисловості впали приблизно до 1 мільярда доларів.

Інвестиції попри війну

Незважаючи на збитки, галузь продовжує інвестувати. У 2024 році капітальні інвестиції металургійних підприємств склали $650 млн, що дорівнює 18,3% усіх інвестицій у промисловість.

Обсяг інвестицій зріс на 8,3% порівняно з 2023 роком. Зокрема, у 2025 році активи групи Метінвест спрямували кошти на енергонезалежні проекти – будівництво газових електростанцій для стабільної роботи під час відключень електроенергії.

Сьогодні металургія розглядається як матеріальна основа післявоєнної відбудови – від відновлення інфраструктури до житлового будівництва. Забезпечує потреби військово-промислового комплексу, зокрема виробництво броньових елементів, захисних та інженерних споруд.

Інтеграція з ринком ЄС

Окремим напрямком є ​​інтеграція з європейським ринком. ЄС залишається основним напрямком експорту української сталі – близько 64% ​​поставок. Але з 2026 року Європейський Союз запровадить Механізм управління кордонами вуглецю (CBAM), який створює додаткові бар’єри для експорту. Рішення щодо можливих винятків чи відстрочок для України ще не прийнято.

За прогнозами, у 2026 році виробництво сталі в Україні може зрости до 6,7-7 млн ​​тонн порівняно з 6,2 млн тонн за 10 місяців 2025 року. Близько 55% продукції й надалі експортуватиметься через обмежений внутрішній попит.

Серед ключових стримуючих факторів експерти називають нестабільні енергопостачання, високі ціни на електроенергію, логістичні тарифи, кадровий дефіцит і військові ризики.