«eAkcyz» в Україні: як цифрова система змінює економіку та наближає нас до ЄС

Сфера виробництва та обігу підакцизних товарів в Україні переживає етап масштабних змін, адже з січня 2026 року в Україні має запрацювати система електронних акцизних марок «eAkcyz». Про особливості нововведення, його переваги та вплив на кінцевого споживача читайте в колонці менеджера з питань регулювання JTI в Україні Юлії Ющенко для РБК-Україна.

Це більше, ніж просто цифрова податкова марка. «eAkcyz» – це комплексна система, яка поєднує податковий контроль, електронний облік суб’єктів господарювання та механізми відстеження обороту підакцизних товарів. Наразі, з березня 2025 року, триває активний етап її впровадження: розробка системи та її тестування всіма учасниками ринку підакцизних товарів та контролюючими органами. Незважаючи на те, що система має спростити процес сплати податків та забезпечити прозорість ринку підакцизних товарів, вона створює нові виклики для бізнесу та держави.

Від європейського досвіду до українських інновацій

«eExcision» базується на європейській моделі Track&Trace, яка вже кілька років працює в країнах ЄС. В Європі ця система була створена для контролю за обігом підакцизних товарів у межах єдиного ринку, де немає митних кордонів. Його головна мета — відстежити шлях кожної пачки сигарет чи пляшки алкоголю від виробника до кінцевого споживача та запобігти незаконному переміщенню товарів між країнами з різними податковими ставками. Кожна одиниця продукції маркується унікальним кодом DataMatrix, що дозволяє державним органам контролювати рух товарів.

Українська система, запроваджена за ініціативи Мінцифри компанією ELEX, пішла далі й ускладнилася: «eExcise» не лише відстежує рух товарів (як Track&Trace), а й фіксує факт сплати акцизу та надає інструменти для моніторингу діяльності суб’єктів господарювання. Наприклад, в Україні передбачено автоматичне «анулювання» електронної марки під час продажу через РРО, і інформація про це одразу надходить на сервери податкової служби. В результаті держава отримує повний ланцюжок даних – від виробництва до продажу кінцевому споживачеві.

Незважаючи на певні відмінності, українська та європейська системи потенційно сумісні, оскільки eExcision розроблено за принципами європейської Track&Trace.

Сучасний рівень впровадження в Україні

Станом на весну 2025 року система eExcision знаходиться на етапі тестового запуску, який триває з 1 березня, але цей процес не завершений: функціонал розширюється «на льоту», і навіть базові процеси, такі як реєстрація, викликають труднощі. Законодавча база для впровадження системи була підготовлена ​​ще у 2023 році: ухвалено основний закон та п’ять із семи необхідних підзаконних актів. Попереду – завершення регуляторної роботи та поступова інтеграція всіх учасників ринку в нову систему.

Водночас процес реєстрації суб’єктів господарювання в системі відбувається повільно, що пов’язано як з технічними труднощами, так і з необхідністю адаптації бізнес-процесів до нових вимог. Виправленням технічних помилок та вдосконаленням системи також займається українська ІТ-компанія ELEX, яка відповідає за розробку та оперативне реагування на помилки, виявлені учасниками ринку алкоголю та тютюну. Такий підхід забезпечує гнучкість і швидкість розробки, а також враховує конкретні потреби ринку.

Постійний діалог між державними органами, забудовниками та представниками галузі дозволяє поступово вдосконалювати систему, хоча не всі пропозиції бізнесу враховуються одразу.

Існує дорожня карта з етапами тестування та функціями, які додаватимуться щомісяця. Функціонал розширюється: зараз ми реєструємось в офісі, замовляємо порядкові номери електронних печаток, потім їх можна буде формувати та використовувати, а згодом будемо заповнювати електронні документи.

Вже можна говорити про певний прогрес, але до повноцінного запуску 1 січня 2026 року ще залишається ряд завдань, у тому числі забезпечення технічної стабільності та наявності резервних рішень на випадок збоїв. ​

Технологічний виклик для бізнесу та влади

Запровадження «електронного акцизу» – це не просто перехід від паперової марки до електронної. Мова йде про повну реструктуризацію виробництва, логістики та податкових процесів для тютюнового, алкогольного та роздрібного секторів. Компанії-виробники повинні інвестувати значні кошти в нове обладнання для впровадження кодів DataMatrix, інтегрувати свої ІТ-системи з урядовою системою та навчати персонал використовувати нові протоколи. Для великих виробників це сотні тисяч доларів на лінію, а для ринку в цілому – це мільйонні інвестиції.

Вже близько року JTI поступово переоснащує свої виробничі лінії відповідно до нових вимог. Ми завчасно розпочали цей процес, ще до прийняття всіх нормативних документів.

Однією з проблем є те, що спеціалісти європейського заводу, які встановлюють маркувальне та сканувальне обладнання на виробничих лініях, не можуть приїхати в Україну через безпекову ситуацію, тому нашим спеціалістам доводиться самостійно налаштовувати та запускати обладнання. Загалом компанії знадобиться близько двох років, щоб повністю перейти на нову систему, але ми вже активно це робимо.

Особливої ​​уваги потребує питання технічної стабільності системи. Збій в державній системі може зупинити виробництво на всіх підприємствах, призвести до перебоїв і дефіциту поставок, а також призвести до втрат бюджету.

Для тютюнової галузі один день простою може призвести до значних фінансових наслідків: втрати бюджету лише від тютюнових акцизів становитимуть понад 350 млн грн на добу. Ось чому підприємства наполягають на резервних рішеннях – наприклад, на паралельному використанні паперової марки під час переходу. Однак держава наразі не підтримує цю ідею, посилаючись на ризики подвійного обліку.

Вплив на кінцевого користувача

Для кінцевого споживача запровадження системи е-акцизного податку передусім означатиме перехід від паперової акцизної марки до сучасної електронної у вигляді коду DataMatrix, який наноситиметься безпосередньо на кожну упаковку товару, а тому плануються зовнішні зміни упаковки. Це відкриває нові можливості для перевірки легальності продукції: за допомогою мобільного додатку, наприклад через Dia, споживач зможе миттєво переконатися, що товар офіційно вироблений, сплачено акциз і він не є частиною тіньового ринку.

Також у разі виявлення порушень (наприклад, продажу не в тому регіоні чи не тим суб’єктом господарювання) або нелегальних товарів система надасть можливість повідомити про це відповідальні органи.

Питання ефективності проти тіньового ринку

Як показує досвід країн ЄС, впровадження Track&Trace не має прямого впливу на обсяги незаконного обігу підакцизних товарів. Це пояснюється тим, що такі системи регулюють виключно легальний ринок, роблячи його більш прозорим і дозволяючи державі відстежувати шлях кожної одиниці товару від виробника до точки продажу. При цьому тіньовий сегмент залишається за межами цих інструментів, ігноруючи будь-які вимоги держави. Крім того, відсутні або не опубліковані дослідження щодо впливу системи на європейський ринок тютюну.

Дані з Європи показують, що навіть у країнах, де Track&Trace працює вже кілька років, рівень нелегального ринку може значно відрізнятися. Наприклад, у 2022 році у Франції було 39%, а у 2024 році вже 46,6%. Для порівняння, у Польщі, де діє подібна система, частка тіньового ринку у 2024 році становитиме близько 5,3%.

На обсяг нелегального ринку в першу чергу впливає податкова політика, рівень доходів населення та ефективність правоохоронних органів, а не лише наявність цифрової системи маркування. Так, дійсно, на юридичному ринку все стає дуже прозоро.

Але чи потрібна така прозорість, якщо він сплачує податки ще до виробництва або навіть до відвантаження товару? Експерти ринку наголошують, що для реальної боротьби з тіньовим сектором потрібен комплексний підхід, який передбачає не лише цифрові інструменти, а й зміну податкового навантаження, підвищення купівельної спроможності населення та посилення роботи правоохоронних органів.

що далі

З березня 2025 року система працює в тестовому режимі, а з січня 2026 року стане обов’язковою для всіх учасників ринку. Попереду ще багато викликів: технічна стабільність, інтеграція з європейськими системами, адаптація функціоналу для малого бізнесу. Щомісяця проводяться зустрічі з командою урядового проекту.

Найближчим часом планується проведення круглого столу з представниками бізнесу та влади, на якому буде підбито підсумки перших трьох місяців тестування та виявлено проблеми впровадження, які виникли або можуть виникнути, а також обговоримо, як мінімізувати ці ризики, щоб уникнути зупинки виробництва, відвантаження та реалізації продукції та припинення надходжень до бюджету. Внесення змін до законодавства займає кілька місяців, тому рішення потрібно приймати заздалегідь. Бізнес очікує, що до моменту повноцінного запуску система буде досить надійною, а її функціонал – адаптованим до реальних потреб ринку.

«Електронний акциз» – це не просто цифровий інструмент, а приклад того, як держава та бізнес можуть спільно виконувати складні зобов’язання в рамках євроінтеграції. Для учасників ринку це можливість впроваджувати інновації, підвищувати прозорість і довіру до ринку, інвестувати в технології та співпрацювати з владою.

Водночас успіх цієї реформи залежатиме від здатності всіх сторін діяти гнучко, враховувати реальні виклики та підтримувати відкритий діалог заради спільної мети розвитку прозорої, конкурентоспроможної та європейської економіки України.