Україна може повністю втратити європейські ринки збуту через економіку СВАМ, – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBM) в ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заява Керівник проектного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіза.
Як підкреслив він, війна докорінно змінила можливості української промисловості. Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни і щорічно вкладав у модернізацію виробництва $1 млрд, зараз працює в режимі виживання.
Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість співробітників скоротилася зі 120 тис. до 50 тис. Через лави Збройних Сил пройшло понад 11 тисяч працівників групи.
На цьому тлі ключовою загрозою для експорту та економіки є екологічний збір СВАМ, який має набути чинності для України з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий податок на вуглець залежно від рівня викидів.
Для української металургії це додаткові витрати в розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично, втрата конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Vodovis попередив, що без зміни підходу ЄС SVAM може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництва та втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критичні надходження в іноземній валюті та до 10% ВВП країни. Деякі металургійні підприємства працюють за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест намагається адаптуватися до нових реалій і вивчає можливість інвестувати у виробництво ГБЖ, низьковуглецевого продукту, який може мати попит в ЄС, каже експерт. Але для таких проектів потрібні мільярдні інвестиції та гарантії безпеки, яких український бізнес позбавлений у воєнний час.
Ситуацію ускладнює кадрова криза. Мобілізація, міграція молоді та закриття навчальних закладів у промислових регіонах породили небувалий дефіцит спеціалістів. “Для будівництва нової доменної печі потрібні кілька тисяч фахівців. Таких ресурсів в Україні сьогодні просто немає”, – підкреслив Водовіз.
Не менш актуальним залишається питання енергетичної стабільності: атаки на енергетичну інфраструктуру регулярно призводять до зупинки підприємств і багатомільйонних збитків. Тому компанія розвиває власну генерацію – проекти сонячної та вітрової енергетики, резервні системи та локальні енергетичні рішення для зменшення залежності від центральної мережі.
Впровадження SVAM для України
Механізм управління кордонами викидів вуглецю (CBAM) з 2026 року запровадить вуглецевий тариф на імпорт в ЄС сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
За даними Федерації роботодавців України, якщо для України запровадять EMS, падіння ВВП у 2026 році становитиме $8,7 млрд, а у 2034 році – вже $11,3 млрд.
Раніше стало відомо, що Єврокомісія не передбачила винятку щодо SVAM для України: там заявили, що вплив SVAM на українську економіку буде «мінімальним». Але ці оцінки розходяться з реальністю, оскільки Україна залишається найбільшим експортером товарів МБАМ до ЄС у фізичних обсягах, а вони забезпечують близько 2% українського ВВП.
В ЄС також не врахували, що 81% українського експорту сталі йде в Євросоюз, тому запровадження СВАМ без винятків могло б різко знизити конкурентоспроможність української металургії – на яку припадає 7,2% нашого ВВП.



Опублікувати коментар