Як зупинити «дроблення» великого бізнесу на сотні приватних підприємців: світовий досвід для України

Особливої ​​актуальності зараз набуло питання оподаткування приватних підприємців. Водночас податкова система має бути такою, щоб підтримувати сумлінний бізнес, а не сприяти «дробленню» великих структур на сотні дрібних з метою оптимізації податкового навантаження. Про те, який світовий досвід у цьому питанні вже накопичено та які приклади може використати Україна, читайте у колонці президента Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Бориса Емельдеша.

Україна має одну з найскладніших систем адміністрування ПДВ у світі. За даними Світового банку, одна компанія витрачає на адміністрування податків 595 людино-годин на рік. Укупі зі значною різницею податкового навантаження між спрощеною (близько 2% для другої групи) та загальною системами (3,4%) – це створює потужний стимул для «оптимізації».

Поширеним явищем стала так звана «фрагментація бізнесу» – коли велика мережа магазинів, ресторанів чи виробництв штучно поділяється на десятки і навіть сотні формально незалежних фізичних осіб-підприємців (ФОП). Це дозволяє уникнути ПДВ і податку на прибуток, працюючи під виглядом мікробізнесу. ДО експертні оцінкиЧерез це бюджет щорічно втрачає 10-13 мільярдів гривень. Але проблема не лише у втрачених коштах. Ці схеми спотворюють чесну конкуренцію та загрожують самій ідеї спрощеної системи, розробленої для справжніх власників малого бізнесу.

Уявіть собі велику мережу ресторанів або супермаркетів. Юридично кожна каса або кожна точка може належати окремій фізичній особі-підприємцю, яка діє «самостійно». На практиці всі вони управляються єдиним центром, використовують спільну інфраструктуру, а обіг товарів прихований, щоб не виходити за межі спрощеної системи. Іноді це навіть «оборотна» схема: як тільки один ФОП досягає річного ліміту доходу, його замінюють на нового, зареєстрованого на іншу особу. Часто такі псевдопідприємці не мають жодних активів і є просто «капельками» – людьми, які за невелику плату віддали свій паспорт для реєстрації.

Боротьба з цим явищем схожа на гру в кішки-мишки. Податкова служба та НБУ вже вживають заходів: викривають схеми в мережах електроніки чи одягу, а банкам надійшли рекомендації блокувати діяльність підозрілих ФОП, які мають спільні адреси, контактні особи чи рахунки. Однак проблема залишається системною. Надзвичайно важливо відрізняти зловмисні схеми від легітимних форм співпраці, таких як справжній франчайзинг або робота на торговій платформі, де індивідуальний підприємець є дійсно незалежним бізнесом.

У пошуках рішення варто вивчати міжнародний досвід. Наприклад, у Великобританії існують «Правила проти дезагрегації». Якщо податкові органи доведуть, що кілька юридично самостійних компаній або фізичних осіб-підприємців тісно пов'язані між собою і їх відокремлення не має реального економічного сенсу, вони можуть бути визнані єдиним платником ПДВ. Цей інструмент використовується в ЄС і може бути адаптований в Україні, але з однією важливою умовою: він має супроводжуватися чіткими критеріями, розробленими за участю аналітичних центрів та бізнесу, щоб уникнути свавілля контролерів.

Італія пропонує інший підхід. Їхній спрощений режим мікробізнесу забороняє тим, хто одночасно контролює компанію в тій самій галузі, або тим, хто працює переважно з колишнім роботодавцем. Особлива увага приділяється автоматичним перехресним перевіркам даних між різними державними реєстрами.

Досвід Румунії, навпаки, застерігає від негативних рішень. Під тиском міжнародних інституцій країна різко знизила пороги спрощеної системи, що призвело не до поповнення бюджету, а до масового закриття мікропідприємств і загального гальмування економіки. Це шлях, якого Україна повинна уникати.

Отже, що можна зробити в Україні, поєднавши світовий досвід і місцеві реалії?

По-перше, справа не в перетворенні спрощеної системи на каральний інструмент, а в структурних змінах, які усувають передумови для зловживань. Наприклад, ліміти особистого доходу можуть бути прив’язані до кількості працівників. Справжній мікробізнес, де засновник працює один або з 1-2 співробітниками, не постраждає. Але створити мережу з десятків «порожніх» приватних підприємців без найманих працівників буде практично неможливо, і це водночас стимулюватиме легальну зайнятість.

По-друге, варто підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, наблизивши його до ліміту другої групи єдиного податку. Це дасть компаніям, що розвиваються, відпочити, перш ніж вони потраплять у найскладнішу систему адміністрування ПДВ в Євразії, де лише на адміністрування ПДВ витрачаються сотні людино-годин на рік. Адже саме страх перед цією владою часто штовхає навіть невеликі фірми на шлях «дроблення».

По-третє, необхідно розробити інституційний механізм критерії ризику, який об’єднав би різні зацікавлені сторони в цьому процесі, включно з асоціаціями чесного мікробізнесу та бізнесу, заснованого на франчайзингу, щоб мінімізувати ризики та проблеми для законослухняного бізнесу.

По-четверте, важливо систематизувати роботу з так званими «відбійниками» – особами, які за певну плату надають свої документи для реєстрації псевдоФОП або доступу до банківських рахунків. В Україні вже існує адміністративна відповідальність за такі дії, а фінансовий моніторинг банків все частіше виявляє такі схеми. Водночас правоохоронні органи публічно заявляють про необхідність подальшого посилення відповідальності, в тому числі кримінальної, для організаторів та свідомих учасників таких схем. Ключовим завданням є не стільки формальне посилення санкцій, скільки їх системне та невибіркове застосування, включно зі створенням аналітичних реєстрів ризикових осіб та схем.

Боротьба з «роздробленістю» – це не війна з малим бізнесом. Навпаки, це захист його інтересів від недобросовісних гігантів, які видають себе за дрібних торговців. Завдання держави – вибудувати чітку політику: відокремити штучне схеми від легального бізнесу спрямовані на організаторів, а не на окремих «викритих» приватних підприємців. Головне – зберегти простоту і доступність спрощеної системи для мільйонів українських підприємців, які є опорою економіки в цей нелегкий час. Тільки так можна одночасно зміцнити бюджет і захистити чесну конкуренцію.