Як Макрон вплинув на рішення ЄС щодо фінансування України: Politico розкрило подробиці
Вирішальну роль у зриві кредитного плану та переході Євросоюзу на альтернативний механізм фінансування України зіграв президент Франції Еммануель Макрон.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на політик.
За словами співрозмовників видання, перелом стався близько 22:00. у четвер, 18 грудня, після того, як лідери ЄС отримали доопрацьований проект закону про допомогу Україні. Водночас прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні різко розкритикувала цей план.
Хоча деякі лідери були здивовані таким розвитком, Франція одночасно працювала над «планом Б», який передбачав інший формат фінансування. За даними джерел POLITICO, ще до початку саміту Європейської ради в Парижі вважали за необхідне мати запасний варіант.
Помічники Макрона провели переговори з угорською стороною, щоб у разі непогашення репараційної позики прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не накладав вето на альтернативу – використання спільних запозичень або резерву бюджету ЄС. До контактів із Будапештом підключилися й інші країни, зокрема Бельгія.
Крім того, Макрон особисто спілкувався з Орбаном під час саміту, коли загострилося питання можливого вето Угорщини. Ключовим сигналом стало те, що прем'єр-міністр Угорщини заявив про готовність не блокувати використання резерву бюджету ЄС для продовження фінансування України.
Словаччина та Чехія також були готові підтримати цей варіант за умови, що їм не доведеться брати участь у кредитному механізмі для України. У результаті так званий «план Б», який раніше вважався малоймовірним, фактично став єдино прийнятним рішенням.
Попри те, що деякі учасники переговорів почувалися «обдуреними», дипломати визнають, що ключову роль у реалізації альтернативного сценарію зіграв саме Макрон. Один чиновник ЄС назвав це «майстер-класом» президента Франції.
Politico також зазначає, що вплив Макрона в ЄС на деякий час був послаблений його внутрішньополітичними проблемами у Франції, що дозволило канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу зміцнити свою позицію як одного з провідних голосів Європи. Але завдяки досвіду та закулісній дипломатії Макрон продемонстрував, що він залишається одним із найвпливовіших лідерів ЄС.
Фінансова підтримка України
Раніше Євросоюз обговорював можливість використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні, але ця ідея зустріла значний спротив деяких країн.
Зокрема, Бельгія виступила проти такого механізму, оскільки значна частина активів зосереджена в брюссельському депозитарії Euroclear. Вирішальною була позиція бельгійського уряду та прем'єр-міністра Барта де Вевера, який наполягав на наданні необмежених гарантій щодо можливих фінансових та правових ризиків. Це змусило європейських лідерів шукати інший варіант – спільні запозичення.
Рішення прийнято, коли російський диктатор Володимир Путін заявляє, що має намір продовжувати війну, роблячи фінансову підтримку України критично важливою для її стабільності на п’ятому році повномасштабної агресії.
По суті, ЄС визнав, що допомога Україні є довгостроковим фінансовим зобов’язанням, виконання якого має бути забезпечено вже зараз.
На саміті лідери країн-членів ЄС домовилися виділити Україні 90 мільярдів євро підтримки у 2026-2027 роках. Це пільговий кредит, який розглядався як запасний сценарій на випадок, якщо механізм використання заморожених російських активів так і не буде реалізований.
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що для Києва ці кошти фактично є безвідсотковими й умовно безповоротними: їх повернення можливе лише після відшкодування Росією збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної війни.
Раніше президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголошувала, що саміт триватиме, поки учасники не прийдуть до узгодженого рішення щодо фінансової підтримки України.
Водночас Німеччина попередила своїх партнерів з ЄС, що відмова від репараційного кредиту може негативно вплинути на кредитні рейтинги та спричинити зростання процентних ставок у Європі.
Опублікувати коментар