Як митна реформа ЄС вплине на електронну комерцію

Про нові правила електронної комерції після митної реформи ЄС – у розділі керівника практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні Віти Мірошніченко.

Глобалізація та розвиток цифрових технологій виводять електронну торгівлю товарами на новий міжнародний рівень. У той час як у 2014 році до ЄС було доставлено менше 250 мільйонів товарів електронної комерції, за даними Євростату, у 2021 році ця цифра зросла майже втричі й досягла приблизно 750 мільйонів. У 2023 році митні органи ЄС оформили понад 2,6 млрд імпортних товарів, значну частину з яких становили товари з низькою митною вартістю (до 150 євро).

Прогнозується, що до 2029 року обсяг транскордонних онлайн-покупок перевищить 5 мільярдів на рік. У той же час швидкий розвиток технологій і бізнес-моделей створює нові виклики для митних органів, оскільки споживачі очікують швидкої доставки товарів, незалежно від їх походження.

Однак у цієї тенденції є і зворотна сторона: зі збільшенням обсягів торгівлі зростає кількість порушень митного режиму, наприклад, заниження митної вартості, неправильна класифікація товарів і штучне поділ вантажу. Хоча немає точних даних щодо обсягу втраченого доходу чи обсягу дезінформації в митних деклараціях, загальновизнано, що ці проблеми мали значний вплив на рішення європейських регуляторів щодо зміни підходів і правил гри.

За певних умов ЄС застосовує звільнення від ввізного мита на товари вартістю не більше 150 євро, так зване застосування обмеження de minimis. Це означає, що при поставках нижче цього порогу мито не сплачується, стягується лише ПДВ. Хоча це не було його початковою метою, встановлення de minimis стало стимулом для багатьох здійснювати різні види порушень.

У липні 2021 року в рамках впровадження пакету електронної комерції ПДВ ЄС було створено «Імпортне єдине вікно» (IOSS), за допомогою якого іноземні продавці сплачують ПДВ під час продажу споживачу в ЄС, а постачання звільняються від ПДВ при імпорті.

На практиці, якщо продажі товарів споживачам із ЄС здійснюються через онлайн-платформу, тоді продавець несе відповідальність за ПДВ як «визнаний постачальник», і, як наслідок, ПДВ сплачується безпосередньо платформою. За даними Єврокомісії, у перший рік роботи IOSS, з липня 2021 року по червень 2022 року, 76% дистанційних продажів імпортних товарів було зареєстровано через IOSS.

До запуску IOSS і визначення терміну «визнаний постачальник» ПДВ на імпорт сплачувався лише з поставок вартістю понад 22 євро – до цього порогу ПДВ не стягувався. Запровадження IOSS дозволило значно зменшити обсяг митного заниження вартості відправлень до 150 євро.

Варто зазначити, що такі предмети також не підпадають під заборони та обмеження та можуть ввозитися за скороченим набором даних для подання митної декларації на малоцінні предмети (Н7). Проте така спрощена процедура декларування не вирішила проблем із доступністю даних для управління та контролю ризиків.

Наразі Європейський Союз розглядає кілька ініціатив, які можуть вплинути на митні процеси електронної комерції та змусити багато компаній переглянути свою бізнес-модель, щоб відповідати новим вимогам. Серед розглянутих заходів щодо митного регулювання електронної торгівлі з третіх країн розробляються рішення, які дозволяють застосовувати більш гнучкий підхід, заснований на оцінці ризиків, а також запроваджувати ширші адміністративні механізми. Крім того, вони покращують співпрацю між митними адміністраціями, постачальниками логістичних послуг і платформами електронної комерції.

Встановлення порогу для електронної комерції

Щоб гарантувати, що заходи, запроваджені для регулювання та полегшення імпорту електронної комерції, не можна легко обійти або широко використовувати для інших транзакцій, пропонується поріг вартості в 1000 євро для онлайн-покупок, але період/обсяг транзакцій, до яких може застосовуватися це обмеження, є суперечливим.

Скасування митних платежів

По суті, de minimis сприяє заниженню оцінки та штучному розподілу поставок, що негативно впливає на рівні умови для трейдерів з-за меж ЄС. Історичне обґрунтування de minimis полягало в тому, що адміністративний тягар і витрати на збір податків перевищували зібрані доходи. Зняття цього обмеження означатиме, що мито стане обов’язковим для малоцінних товарів, тому такий підхід до декларування варто переглянути.

Реалізація положення про визнаного імпортера (уявного імпортера).

Значною проблемою під час імпорту відправлень електронної комерції є низька якість і точність даних, які зазвичай надають сторони, які лише доставляють, але не беруть активної участі в продажу товарів. Реальні продавці товарів практично не задіяні в процесі імпорту.

Запровадження позиції «визнаний постачальник» для IOSS для цілей ПДВ позитивно вплинуло на проблему недооцінки поставок у IOSS.

Завдяки запровадженню положення «визнаний імпортер» платформа відповідатиме за сплату митних зборів і податків, а також за застосування заходів нетарифного регулювання. Для того, щоб їхню відповідальність поділили з продавцем, необхідно, щоб митні органи ідентифікували його за принципом «знай свого клієнта» (KYC). Так, платформи зможуть бути звільнені від претензій, якщо вони зможуть довести, що вони діяли добросовісно, ​​стягуючи та сплачуючи правильну суму мита, і виконали всі необхідні перевірки, щоб переконатися, що дані правильні. У цьому випадку єдиною відповідальною стороною буде продавець.

Запровадження спрощеної класифікації

Цей принцип уже діє в Канаді та зараз розглядається в ЄС – чотири варіанти класифікації, кожен із власною ставкою мита, які можуть застосовуватися до імпорту електронної комерції. При застосуванні спрощеної класифікації митні органи більше не зможуть використовувати «класичні» коди товарів, зазначені в деклараціях. Проте товари, на які поширюються заборони та обмеження, не будуть включені до цього варіанту спрощення за умови, що застосовна процедура імпорту дозволяє надавати детальні дані про продукт для належного управління ризиками та визначення цілей.

Реєстрація в додатку «Єдине вікно імпорту».

Ця реєстрація запровадить обов’язкову партнерську програму постачальника для використання IOSS, яка буде доступна лише зареєстрованим користувачам. Така реєстрація продавців у ЄС та контроль за нетарифними регуляторними заходами, які можуть застосовуватися до товарів, призначених для розміщення на ринку ЄС, дозволить ідентифікувати продавця та, за необхідності, відповідальну особу в ЄС.

Єдина точка доступу до IOSS

Ця концепція передбачає розробку єдиної системи декларування ЄС, яка замінить різні національні системи контролю поставок електронної комерції, вимагаючи подання лише однієї декларації замість усіх існуючих. Однак це буде зроблено заздалегідь до надходження товару в ЄС, а митні збори та податки будуть сплачені або надані декларантом заздалегідь.

Єдиний потік даних (Data Pipeline)

Замість подання кількох декларацій у різний час конвеєр даних дозволить передавати дані по всьому ланцюжку постачання на безпечну платформу для перевірки як митної декларації. Таким чином, він замінить усі поточні декларації та звіти, які потрібно подавати під час використання IOSS.

Відповідальність за ініціювання цього процесу може нести продавець товару або «визнаний імпортер», який має бути зареєстрований у системі. Сторона почне процес із завантаження транзакції в «єдиний потік даних», таким чином створюючи ідентифікатор транзакції. Завершення транзакції через цю систему вимагатиме від ініціатора нести повну відповідальність за всі мита, податки та інші зобов’язання, що випливають із продажу та фактично сплачені під час розміщення замовлення. Кожна сторона, яка бере участь у транзакції, від продавця до кінцевого перевізника, матиме можливість надати свою інформацію (наприклад, постачальники платіжних послуг можуть підтвердити сплачену суму). Якщо в усьому ланцюжку постачання буде надано недостатньо даних, транзакцію буде відхилено, а вантаж підлягатиме стандартному митному оформленню.

Щоб досягти цих амбітних планів, Комісія ЄС має намір реалізувати більшість цих рішень протягом 2028 року, але експерти вважають, що деякі з них, такі як запуск конвеєра даних, можуть вимагати складніших законодавчих змін і більш тривалого часу виконання. Однак компанії електронної комерції повинні використати цей час у своїх інтересах і почати готуватися до змін зараз.

Що це означатиме для України? Як і інші країни-кандидати, які прагнуть приєднатися до ЄС, їм потрібно буде гармонізувати свої митні правила з оновленим Митним кодексом Союзу (UCC) і законодавством ЄС щодо ПДВ, щоб забезпечити безперебійну торгівлю з єдиним ринком.