Купівля квартири на чуже ім'я: що говорить закон і як він працює на війні

В Україні можна оформити купівлю квартири на іншу особу, але така угода потребує дотримання чітких правових процедур, особливо в умовах воєнного стану.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Оформлення квартири на іншу особу в Україні є законною практикою, але під час воєнного стану регулюється додатковими вимогами. Щоб уникнути ризиків, юристи радять заздалегідь проконсультуватися з фахівцями та ретельно перевірити умови видачі довіреностей.

Що говорить закон?

Найбільш поширеним способом передачі права власності іншій особі є оформлення договору купівлі-продажу. При цьому покупцем в договорі є особа, на ім'я якої зареєстровано майно, а фактична передача коштів може здійснюватися нею або третьою особою.

Інший варіант – придбання квартири за довіреністю. Власник коштів видає нотаріально посвідчену довіреність уповноваженій особі, яка укладає договір від його імені.

Що змінилося через воєнний стан

Як пояснив у коментарі РБК-Україна юрист ЮФ Івана Хомича Олена Воронковаіз введенням воєнного стану були введені деякі обмеження на вчинення нотаріальних дій.

“Купити квартиру в інтересах іншої особи можна на підставі довіреності, але така довіреність має бути дійсною. Для української довіреності вона повинна бути оформлена не пізніше ніж за місяць до вчинення нотаріальної дії, а якщо довіреність іноземна – не пізніше двох місяців”, – пояснила Воронкова.

Юрист додає, що в довіреності має бути чітко вказано, для чого вона потрібна, з детальним описом майна.

“Недостатньо просто вказати “квартира в Києві”. Обов'язково вказується повна адреса, площа кімнати, а деякі нотаріуси додатково вимагають вказувати житлову і нежитлову площу”, – підкреслила вона.

Що врахувати

Перевірка документів. Всі документи повинні бути дійсними, довіреність повинна бути належним чином завірена.

податки. Додаткові податкові зобов’язання можуть виникнути при даруванні або перереєстрації між нерідними особами.

Ризики. Власник коштів, не будучи формальним власником квартири, втрачає повний юридичний контроль над майном.

Раніше РБК-Україна писало, що після купівлі квартири нові власники іноді “успадковують” борги за комунальні послуги від попередніх власників. Однак за законом вони не зобов’язані платити їх – якщо це не зазначено в договорі купівлі-продажу. Споживач повинен платити лише за фактично отримані послуги. У разі відмови підписати новий договір або тиску з боку постачальників послуг потрібно звертатися до суду.

Також ми говорили, що у 2025 році більшість українців обиратимуть житло за фінансами та рівнем ризику. Найбільше їх цікавлять квартири, але розглядають і будинки. Новобудови привабливі своєю сучасністю, але відштовхують від ризику незавершеного будівництва. «Перепродаж» цінується за готовність до заселення, хоча має проблеми з зносом. Незважаючи на війну та економічні труднощі, 62% українців планують придбати житло протягом п'яти років.

Актуальні та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Джерело