В Україні стратегічний дефіцит металобрухту, а його експорт стрімко зростає, зазначив експерт

При цьому експорт цієї стратегічної сировини почав зростати досить швидкими темпами.

“У 2024 році Україна суттєво збільшила обсяг експорту металобрухту за кордон. В абсолютному вираженні він досяг 293 тис. тонн, що майже на 61% більше, ніж у 2023 році. Якби цей брухт переробляли всередині країни, то отримували б 1,5 млн тонн металопродукції, яку можна було б експортувати, заробивши додатково 2 млрд грн”, – повідомило джерело.

Однак, за словами Ігоря Гужви, український бюджет, на жаль, не отримав навіть мита від експорту такої кількості брухту.

«Увесь металобрухт постачався до країн Євросоюзу, звідки реекспортувався до Туреччини та Індії, які не гребують дешевими енергоносіями з країни-агресора», – зазначив експерт.

Тенденція до збільшення експорту збережеться і в 2025 році: так, за результатами першого кварталу експорт брухту вже зріс на 32%. Водночас в Україні стратегічний дефіцит брухту, який є основною сировиною для виплавки сталі та декарбонізації металургії, каже Гужва.

“Світ обмежує експорт цієї сировини. Європейська асоціація Eurofer також стурбована тим, що український брухт потрапляє не на європейські металургійні комбінати, а до конкурентів у Туреччині та Індії. Вони розглядають можливість запровадження певної форми мит, щоб припинити реекспорт українського брухту. Однак Україна має покладатися на власні рішення щодо стратегічної сировини, щоб залишати її в країні для подальшої переробки”, – підсумував експерт.

Як відомо, в Україні діє мито в розмірі 180 євро на експорт металобрухту до країн поза ЄС. Натомість ставка мита на експорт до ЄС дорівнює нулю. Через це низка недобросовісних експортерів шахрайським шляхом вивозить брухт спочатку до ЄС, щоб уникнути мита, а потім до третіх країн, зокрема Туреччини. Через такий реекспорт, за підрахунками народного депутата Дмитра Кисілевського, Україна вже втратила понад 2 мільярди бюджетних надходжень.

Згідно з дослідженням GMK Center, у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного продукту через глобальні торгові бар’єри.

Лом дедалі частіше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, і країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо швидко виготовити в необхідному обсязі, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності вітчизняних виробників сталі.

Зараз 48 країн ввели обмеження на експорт металобрухту, а більше третини з них повністю заборонили його постачання за кордон. Ця тенденція лише посилюватиметься у міру зростання попиту на брухт у всьому світі: в ЄС за рахунок декарбонізації та механізму CBAM, в інших країнах за рахунок переходу на більш екологічні технології виробництва. Лише 77% світової сталі виробляється в країнах, які вже ввели або планують ввести обмеження на експорт брухту.

У таких умовах доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.