Основні проблеми металургії – брак робочої сили, дорога логістика та СВАМ, – дослідження
Гірничо-металургійний комплекс залишається ключовою частиною української економіки: у 2024 році підприємства галузі сформували 7% ВВП країни та 15% усього експорту товарів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Центр ММС.
Але галузь значно постраждала від війни і зараз продовжує боротися з серйозними проблемами, головними з яких є високі витрати на логістику, дефіцит кадрів і нездатність конкурувати з російським металом в ЄС.
«Від 15% до 20% працівників металургійної промисловості мобілізовані. Багато хто боїться працювати у великих компаніях, оскільки це підвищує ризик мобілізації, а зміни в законодавстві часто спричиняють хвилі звільнень. Компанії наймають жінок, літніх працівників та ветеранів, але цього недостатньо. Дефіцит робочої сили є не лише проблемою сьогодні, він також може обмежити майбутнє зростання української економіки», – кажуть аналітики.
Суттєвою проблемою є і нездатність конкурувати з російським металом в ЄС – адже, незважаючи на всі санкції, ЄС продовжує купувати російську металургійну продукцію.
Російські виробники використовують дешеву енергію і не мають логістичних обмежень, тому українські компанії не можуть з ними конкурувати. У результаті лише за січень-лютий 2025 року ЄС імпортував 1,35 млн тонн (+71,4% р/р) металургійної сировини російського походження на €535,2 млн (+47,3% р/р).
“Істотно зросли витрати на логістику: нинішні ставки на фрахт вищі, як мінімум, вдвічі, ніж довоєнні. Україна відкрила морський експортний коридор, але всі порти працюють, а судноплавство не зовсім безпечне на тлі воєнних ризиків. Крім того, Укрзалізниця планує знову підвищити транспортні тарифи – на 35-40% для вантажів гірничо-металургійної промисловості. Це не підвищує конкурентоспроможність вітчизняних виробників”, – зазначив він. дослідники зауважують.
Прикордонний податок ЄС на викиди вуглецю (CBAM) створює ще одну велику загрозу: через нього Україна може щорічно втрачати 1,6 мільярда доларів на експорті сталі до 2030 року.
“Українським компаніям терміново потрібно інвестувати в скорочення викидів вуглекислого газу, але вони не можуть цього зробити, тому що поточним пріоритетом є виживання. Україна сподівається на звільнення від вимог CBAM: чинне регулювання містить пункт про “форс-мажор”, який можна застосувати, враховуючи руйнівний вплив війни. Але звільнення не може бути надане автоматично – український уряд має звернутися до Європейської комісії, щоб пояснити необхідність спеціального режиму за CBAM для українців експортерів», — йдеться в дослідженні.
Однак Україна має всі шанси стати в майбутньому основним постачальником залізної руди, придатної для виробництва заліза прямого відновлення (DRI), яке буде користуватися великим попитом в ЄС. Але загальні капітальні витрати, необхідні для реалізації вже анонсованих проектів зеленої металургії в Україні, становлять близько 11 мільярдів доларів.
Ці проекти будуть реалізовані лише за умови отримання українськими компаніями доступу до європейських інструментів зеленого фінансування, аналогічних тим, які отримують європейські компанії, резюмували в Центрі.
Як відомо, минулого року металургія принесла Україні 15,2% експортної виручки ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишилися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив 18,3% від загального обсягу капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, ArcelorMittal Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сплатили загалом майже мільярд доларів податкових платежів.
Актуальні та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.



Опублікувати коментар