Основні проблеми металургії – брак робочої сили, дорога логістика та СВАМ, – дослідження

Але галузь значно постраждала від війни і зараз продовжує боротися з серйозними проблемами, головними з яких є високі витрати на логістику, дефіцит кадрів і нездатність конкурувати з російським металом в ЄС.

«Від 15% до 20% працівників металургійної промисловості мобілізовані. Багато хто боїться працювати у великих компаніях, оскільки це підвищує ризик мобілізації, а зміни в законодавстві часто спричиняють хвилі звільнень. Компанії наймають жінок, літніх працівників та ветеранів, але цього недостатньо. Дефіцит робочої сили є не лише проблемою сьогодні, він також може обмежити майбутнє зростання української економіки», – кажуть аналітики.

Суттєвою проблемою є і нездатність конкурувати з російським металом в ЄС – адже, незважаючи на всі санкції, ЄС продовжує купувати російську металургійну продукцію.

Російські виробники використовують дешеву енергію і не мають логістичних обмежень, тому українські компанії не можуть з ними конкурувати. У результаті лише за січень-лютий 2025 року ЄС імпортував 1,35 млн тонн (+71,4% р/р) металургійної сировини російського походження на €535,2 млн (+47,3% р/р).

“Істотно зросли витрати на логістику: нинішні ставки на фрахт вищі, як мінімум, вдвічі, ніж довоєнні. Україна відкрила морський експортний коридор, але всі порти працюють, а судноплавство не зовсім безпечне на тлі воєнних ризиків. Крім того, Укрзалізниця планує знову підвищити транспортні тарифи – на 35-40% для вантажів гірничо-металургійної промисловості. Це не підвищує конкурентоспроможність вітчизняних виробників”, – зазначив він. дослідники зауважують.
Прикордонний податок ЄС на викиди вуглецю (CBAM) створює ще одну велику загрозу: через нього Україна може щорічно втрачати 1,6 мільярда доларів на експорті сталі до 2030 року.

“Українським компаніям терміново потрібно інвестувати в скорочення викидів вуглекислого газу, але вони не можуть цього зробити, тому що поточним пріоритетом є виживання. Україна сподівається на звільнення від вимог CBAM: чинне регулювання містить пункт про “форс-мажор”, який можна застосувати, враховуючи руйнівний вплив війни. Але звільнення не може бути надане автоматично – український уряд має звернутися до Європейської комісії, щоб пояснити необхідність спеціального режиму за CBAM для українців експортерів», — йдеться в дослідженні.

Однак Україна має всі шанси стати в майбутньому основним постачальником залізної руди, придатної для виробництва заліза прямого відновлення (DRI), яке буде користуватися великим попитом в ЄС. Але загальні капітальні витрати, необхідні для реалізації вже анонсованих проектів зеленої металургії в Україні, становлять близько 11 мільярдів доларів.

Ці проекти будуть реалізовані лише за умови отримання українськими компаніями доступу до європейських інструментів зеленого фінансування, аналогічних тим, які отримують європейські компанії, резюмували в Центрі.

Як відомо, минулого року металургія принесла Україні 15,2% експортної виручки ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишилися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив 18,3% від загального обсягу капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, ArcelorMittal Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сплатили загалом майже мільярд доларів податкових платежів.